Як публічні лекції та дискусії допомагають українцям усвідомити свою ідентичність

Олексій Сокирко, кандидат історичних наук і викладач історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, пояснив важливість живого спілкування з аудиторією. Публічні зустрічі дають можливість не лише поділитися знаннями, але й отримати зворотний зв’язок від слухачів.

«Історик мусить не лише писати, а й повинен вміти розповідати. Публічні зустрічі, лекції для студентів чи ширшої аудиторії — це не просто нагода поділитися важливою інформацією, але і замислитися, поставити собі певні питання, над якими ти сам не задумуєшся, проте аудиторія їх тобі ставить», — зазначив науковець.

За його словами, такий фідбек необхідний кожному дослідникові, особливо в період війни, коли історія стає інструментом самоусвідомлення нації.

Підтримка досліджень з боку держави

Сокирко відзначив роль Фундації Пилипа Орлика та Міністерства закордонних справ України у підтримці історичних досліджень. Як ми раніше писали, фундація активно працює над збереженням культурної спадщини.

«Цей інтерес, підтримка, ініціатива Фундації Пилипа Орлика, Міністерства закордонних справ України зосереджені не тільки на популяризації нашої спадщини в сучасному світі, але й допомагають передусім українським вченим, історикам досліджувати, публікувати ті документи, до яких було раніше важче доступитися», — пояснив історик.

Сокирко підкреслив, що інтерес світу до України зростатиме пропорційно до обізнаності українців про самих себе.

Президент нагородив голову Фундації Пилипа Орлика

У День Соборності України Указом президента України № 67/2026 від 22 січня 2026 року голову правління Фундації Пилипа Орлика Артема Миколайчука нагороджено медаллю «За працю і звитягу». Нагороду присуджено за сумлінну щоденну працю, служіння державі, вагомий особистий внесок у розвиток громадянського суспільства та посилення гуманітарної присутності України у світі.

Артем Миколайчук є активним громадським діячем і керівником громадської організації «Фундація Пилипа Орлика», у межах діяльності якої здійснює стратегічне керівництво, координацію проєктів та офіційне представництво організації в Україні й за кордоном.

Зв’язок з українцями за кордоном

Під час публічної дискусії «Голос України в Європі. Як спадщина Пилипа Орлика корисна сьогодні», що відбулася 28 жовтня 2025 року, Сокирко говорив про традиції політичної еміграції. Він наголосив на важливості збереження української ідентичності серед мільйонів співвітчизників за кордоном.

«Головне — не втратити зараз тих українців, які емігрували вже під час повномасштабної війни, починаючи з 2022 року. Навіть якщо вони не повернуться сюди з різних причин, важливо, щоб вони зберігали свій український дух, лишаючись вірними громадянами інших країн», — зазначив Сокирко.

За даними Центру економічної стратегії, станом на кінець листопада 2024 року за кордоном залишається 5,2 мільйона українських біженців. Частка тих, хто не збирається повертатися, зросла з 10% у 2022 році до 34% наприкінці 2024-го.

Роль Фундації Пилипа Орлика

Олексій Сокирко високо оцінив появу нових інституцій, які підтримують українську культуру та історію.

«Сама назва Фундації Пилипа Орлика свідчить про те, що є люди, які здатні творити ідеї, їх реалізовувати і поширювати як в Україні, так і за кордоном. Це також є свідченням того, що ці люди відчувають наступність із попередніми поколіннями, наприклад, з українськими політичними елітами», — підсумував історик.

Олексій Сокирко є лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка 2024 року за монографію «Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764». Над цією роботою науковець працював 18 років.

Чому це важливо знати

Публічні історичні дискусії допомагають українцям усвідомити свою національну ідентичність у період екзистенційної боротьби за незалежність. Особливо важливою ця робота стає для багатомільйонної української діаспори, яка потребує збереження зв’язку з історичними коренями. Підтримка досліджень з боку держави та приватних фундацій посилює публічну дипломатію України та формує міжнародний імідж країни як носія європейських цінностей.