Передумови проблеми

Як ми писали раніше, з 12 січня на лівому березі Києва не працює електротранспорт — трамваї та тролейбуси замінили автобусами через необхідність економії електроенергії після російського удару 9 січня. Вивільнену потужність спрямували на лікарні та насосні станції.

Метро працює зі збільшеними інтервалами — до 12 хвилин на всіх трьох лініях. Відновлення роботи електротранспорту має відбутися поетапно після стабілізації енергосистеми, але конкретні терміни не називають.

Що пропонує громадська організація

Активісти ГО «Пасажири Києва» проаналізували аргументи міської влади про неможливість коригування графіка метро та запропонували альтернативне рішення. За їхніми розрахунками, збільшення інтервалу руху поїздів метрополітену на 30 секунд вивільнить достатньо електроенергії для роботи наземного транспорту.

Така зміна дозволить відновити 60 трамваїв на маршрутах № 1, 3, 14 та 27, а також 40 тролейбусів на маршрутах № 18, 27 і 31. Додатковою перевагою стане можливість перерозподілити звільнені автобуси на інші маршрути, де вони зараз потрібні.

Позиція міської влади

За даними Суспільного, у КМДА заявили про неможливість змінити графік метрополітену заради економії енергії для наземного електротранспорту. Аргументами стали два основні твердження: метро є об’єктом подвійного призначення, а економія на русі поїздів нібито не дасть достатнього ресурсу для електротранспорту.

Раніше міська влада зазначала, що Київський метрополітен справді є підприємством подвійного призначення — він забезпечує як перевезення пасажирів, так і цілодобове укриття для киян під час повітряних тривог.

Критика від активістів

Громадська організація наводить кілька контраргументів до позиції КМДА. Активісти нагадують про зиму 2022-2023 років, коли, на їхню думку, тотальне ігнорування потреб наземного транспорту на користь метро виявилося помилковим рішенням.

«Пасажири Києва» наголошують, що пасажиропотік у місті об’єктивно знизився через війну. Збільшення інтервалів метро пропорційно до зменшення кількості пасажирів не призведе до переповнення платформ, стверджують в організації.

Активісти також критикують міську владу за відсутність модернізації системи електропостачання наземного транспорту та за ігнорування резервних схем живлення, які, на їхню думку, доступні, але не використовуються — на відміну від метрополітену.

Наслідки для районів міста

ГО «Пасажири Києва» наголошує, що орієнтація виключно на метро обмежує мобільність цілих районів столиці, де немає підземки. Наземний електротранспорт залишається критично важливою ланкою для таких територій.

За словами активістів, у КМДА не працюють над поетапним відновленням роботи електротранспорту, а планують запускати його лише повністю — коли ситуація з електропостачанням суттєво покращиться. Проте така стратегія не відповідає поточним потребам киян у мобільності, переконані в організації.

Чому це важливо знати

Питання балансу між роботою метро та наземного електротранспорту безпосередньо впливає на можливість киян пересуватися містом. Райони без метрополітену залежать від трамваїв і тролейбусів, тому тривале припинення їхньої роботи ускладнює доступ до роботи, медичних закладів та інших критично важливих об’єктів. Пропозиція громадської організації пропонує компромісне рішення, яке може частково відновити транспортне сполучення без критичного навантаження на енергосистему.