Sunset Terrace відмовився від будівництва басейну у заказнику «Протасів Яр»
Ресторан Sunset Terrace публічно відмовився від планів облаштувати зону відпочинку з басейном на території природного заказника «Протасів Яр» у Києві. У закладі заявили, що не знали про природоохоронний статус ділянки та пообіцяли прибрати все споруджене.
«Ми щиро перепрошуємо. Ми не знали, що будівля і прилегла ділянка входять до природного заказника. Усі елементи відпочинкової зони буде демонтовано», — зазначили у пресслужбі ресторану.
Це сталося після резонансу навколо вирубки дерев на території заказника. У червні місцеві мешканці зафіксували, як на спірній ділянці забудовник ТОВ «Протасів Яр» почав облаштовувати інфраструктуру для дозвілля — із басейном, кальянами, діджеями й алкоголем. Активісти пов’язали ініціативу з Sunset Terrace, що викликало хвилю критики в соцмережах.
У самому ресторані спочатку заявили, що пеньки та вирубки — результат негоди або раніше узгоджених робіт. За їхніми словами, одне дерево було аварійним, а територія забудови — це промзона, де «нікому не заважають».
Втім, протести громади та позиція екоактивістів змусили керівництво Sunset Terrace змінити плани.
Контекст: що таке «Протасів Яр»
У липні 2022 року Київрада проголосувала за створення ландшафтного заказника «Протасів Яр», а 2023-го присвоїла йому ім’я загиблого активіста Романа Ратушного. Забудовник — ТОВ «Протасів Яр» — намагається оскаржити це рішення. У березні 2025 року Північний апеляційний господарський суд відмовив компанії у задоволенні позову. Проте забудовник може ще звернутися до касаційної інстанції.
Адвокат ГО «Протасів Яр» Антон Дикань заявив, що ділянку було передано забудовникові ще 2004 року «через корупційні схеми», і наразі існує ризик щільної забудови, попри постанову Верховного суду 2022 року, яка підтвердила законність заборони будівництва.
Чому це важливо знати
«Протасів Яр» — не лише зелена зона в центрі Києва, а й символ боротьби громади за збереження міського ландшафту. Поступка Sunset Terrace — важливий прецедент, що доводить силу публічного спротиву та правових рішень. Водночас ситуація виявляє хронічну вразливість природоохоронних територій у столиці перед тиском бізнес-інтересів та забудовників.