Що саме сталося
За версією слідства, підозрюваний використовував своє службове становище як депутата місцевої ради для організації видобутку корисних копалин місцевого значення. Він залучив спеціальну техніку та працівників, які проводили роботи на приватних земельних ділянках загальною площею 4,88 гектара в селі Залісся. Формально операцію прикривали як будівництво пожежної водойми, фактично велося промислове видобування супіску.
Схема працювала просто: під виглядом створення інфраструктури для протипожежної безпеки громади відбувався масштабний видобуток будівельної сировини. Супісок — це пухка гірська порода, суміш піску та глинистих частинок, яка широко використовується у будівництві для виготовлення бетону, розчинів, підсипки доріг. На ринку супісок коштує від 150 до 300 гривень за кубометр залежно від якості.
Село Залісся входить до складу Великодимерської громади Броварського району, розташоване за 16 кілометрів від обласного центру Бровари. Через населений пункт проходить автомобільна дорога E95 міжнародного значення — траса Київ-Чернігів. Населення села становить близько 600 осіб за даними останнього перепису.
Масштаби екологічного злочину
Експерти оцінили обсяг незаконно видобутої сировини у понад 41 тисячу кубічних метрів супіску. Щоб уявити масштаб: це еквівалентно завантаженню близько 2050 великовантажних КамАЗів матеріалом. Така кількість сировини могла б забезпечити потреби середнього будівельного майданчика на кілька років.
Екологічна шкода, завдана довкіллю, оцінена у понад 66 мільйонів гривень. До неї входить не лише вартість видобутої сировини, а й збитки від порушення ґрунтового покриву, зміни рельєфу, можливого впливу на ґрунтові води та екосистему. Видобуток тривав майже півтора року — з початку 2023 року до червня 2024-го. Діяльність велася без необхідних дозволів на приватних землях, власники яких не давали згоди на такі роботи.
За чинним законодавством, супісок належить до корисних копалин місцевого значення, видобуток яких потребує спеціального дозволу від місцевих органів влади та дотримання екологічних норм. Кожен кубометр видобутої сировини має бути задекларований, а за використання надр сплачується рентна плата. Порушення цих правил у великих розмірах тягне кримінальну відповідальність.
Правові наслідки та презумпція невинуватості
Підозрюваному інкримінують злочин за частиною 3 статті 240 Кримінального кодексу України — незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великих розмірах, вчинене на територіях природно-заповідного фонду або повторно. За цією статтею передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк. Також суд може постановити конфіскацію незаконно добутого та знарядь видобування.
Цікаво, що частина 3 статті 240 КК передбачає кваліфікований склад злочину — тобто більш тяжку форму порівняно з базовим порушенням правил охорони надр. Кваліфікуючими ознаками можуть бути вчинення злочину на територіях природно-заповідного фонду або повторність. Село Залісся розташоване поблизу Національного природного парку «Залісся», що може бути враховано під час розгляду справи.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювали слідчі Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області. Прокуратура наполягає на притягненні обвинуваченого до відповідальності та відшкодуванні повної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, на суму понад 66 мільйонів гривень. Кошти мають бути спрямовані на відновлення порушених земель та екосистеми.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та не встановлено обвинувальним вироком суду. Остаточне рішення у справі прийматиме суд після розгляду всіх доказів та аргументів сторін.
Контекст для жителів Київщини
Велика Димерка, до якої відносилася посада депутата, — це селище міського типу у Броварському районі, що входить до складу Київської агломерації. Село Залісся розташоване на трасі Київ – Чернігів, неподалік від обласного центру. Випадок ілюструє проблему використання службового становища для незаконного видобутку корисних копалин на Київщині.
У 2021 році українське законодавство було посилено: до статті 240 Кримінального кодексу внесли зміни щодо криміналізації незаконного видобутку корисних копалин місцевого значення у великих розмірах. Раніше така діяльність каралася менш суворо.
Чому це важливо знати
Справа демонструє механізм зловживання службовим становищем для екологічних правопорушень на території Київщини. Завдана шкода довкіллю на 66 мільйонів гривень — це не лише економічні втрати, а й порушення екологічного балансу регіону. Притягнення до відповідальності посадовців за такі злочини важливе для захисту довкілля та запобігання подібним випадкам у майбутньому.
Жителі Київської області можуть звертатися до Київської обласної прокуратури або Державної екологічної інспекції у разі виявлення ознак незаконного видобутку корисних копалин.
