Апеляційний суд Києва розглядає скаргу на арешт детектива НАБУ Магамердасулова
Київський апеляційний суд розпочав розгляд скарги на тримання під вартою керівника дніпровського відділення НАБУ Руслана Магамедрасулова, якого підозрюють у пособництві державі-агресору, повідомляє Укрінформ. Скаргу розглядає колегія суддів під головуванням Валерія Лашевича, у залі присутні детектив з адвокатами та прокурори. 17 жовтня Печерський райсуд продовжив тримання під вартою до 15 грудня без можливості застави, попереднє засідання 26 листопада не відбулося через повідомлення про замінування суду.
Що саме інкримінують детективу
СБУ заявила, що Магамедрасулов та його батько налагодили співпрацю з РФ. Слідчі виявили у телефоні батька листування з представником агрокомпанії Дагестану про продаж технічної коноплі. Підозрюваному повідомили про підозру за статтею 111-2 КК України, за якою загрожує позбавлення волі від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади на 10-15 років та конфіскацією майна.
Версії сторін: що каже захист
Громадська організація «Центр протидії корупції» заявила про можливу фальсифікацію матеріалів слідства. За даними ЦПК, у листуванні йдеться не про Дагестан, а про Узбекистан — це принципова різниця, адже Узбекистан не є стороною конфлікту. Організація вважає, що справа проти Магамедрасулова пов’язана з тим, що він у межах роботи НАБУ збирав докази щодо причетності до корупційної схеми бізнесмена Тімура Міндіча.
Зв’язок зі справою про корупцію в енергетиці
10 листопада НАБУ оголосило про спецоперацію «Мідас» з викриття корупції в енергетиці. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували схему впливу на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на Енергоатом. Директор НАБУ Семен Кривонос підтвердив, що арештований керівник дніпровського відділення Руслан Магамедрасулов брав участь саме в цій операції.
Чому це важливо знати
Справа стосується можливої фальсифікації доказів у резонансному кримінальному провадженні проти високопосадовця антикорупційного органу. Питання полягає в тому, чи було листування про співпрацю з російським Дагестаном, чи йшлося про нейтральний Узбекистан — від цього залежить обґрунтованість обвинувачення у пособництві державі-агресору. Справа також може бути пов’язана з розслідуванням корупції в енергетичному секторі, що робить її важливою для розуміння балансу між боротьбою з корупцією та національною безпекою.
