Затриманий працював у підрозділі «Д-2» Центрального апарату НАБУ — одному з найбільш закритих і елітних структур бюро.

За даними слідства, шпигунську діяльність агента координував Дмитро Іванцов, колишній заступник керівника охорони Віктора Януковича. У лютому 2014 року Іванцов допомагав президенту-втікачу втекти до Росії, після чого залишився в окупованому Криму й приєднався до спецслужб країни-агресора.

60 епізодів передачі даних і плани на теракти

СБУ задокументувала щонайменше 60 випадків передачі інформації обмеженого доступу російській стороні. «Кріт» надавав установчі дані українських силовиків, громадських діячів та інших громадян України, які могли стати цілями для терактів або інформаційних спецоперацій фсб.

Зловмисник мав доступ до внутрішніх баз даних правоохоронних органів, які використовував для збору персональних даних. За кожне завдання отримував грошові перекази на банківську картку з боку куратора з фсб.

У момент затримання в агента вилучено комп’ютерну техніку та телефон, які використовувалися для контактів із російською стороною.

Проігнороване попередження

Примітно, що СБУ заздалегідь попереджала керівництво НАБУ про ризики, пов’язані з цією особою. Проте жодних заходів реагування не було вжито, і підозрюваний продовжував роботу на посаді, а також намагався знищити докази своєї діяльності після інформування НАБУ.

Наразі шпигуну повідомлено про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 1 ст. 111 — державна зрада
• ч. 3 ст. 362 — несанкціонований доступ до інформації з електронних систем, вчинений посадовою особою

Згідно з чинним законодавством, зраднику загрожує до 15 років ув’язнення.

Чому це важливо знати

Це — наймасштабніше викриття ворожого агента у вищій ланці українських антикорупційних органів за весь час війни. Проникнення фсб у структуру НАБУ ставить під загрозу довіру до антикорупційної системи, її незалежність і безпеку спецоперацій. Факт ігнорування попереджень СБУ з боку керівництва НАБУ також потребує ретельної оцінки з боку громадськості та парламентського контролю. Це — сигнал про необхідність ревізії процедур безпеки в усіх органах державного управління, особливо під час війни.