Головні новини Києва сьогодні

• Як закінчиться путінський режим? Михайло Шишкін, лауреат Букерівської премії та «агент іноземного впливу» за версією Кремля, прогнозує: режим Путіна завершиться хаосом, як усі попередні сильні режими в Росії — царський та радянський.
• Чому російська культура не винна у війні в Україні? Росіяни підтримують війну не через Чехова чи Рахманінова, а через пропаганду та придушення критичного мислення — справжню культуру в Росії завжди пригнічували всі режими.
• Що письменник каже про демонтаж пам’ятників Пушкіну в Україні? Шишкін розуміє, чому це відбувається: «Імперія та її символи мають бути знищені. Без жодних сумнівів. Але ці пам’ятники не мають нічого спільного з Пушкіним».

Чому Толстой і Чехов не змогли зупинити війну?

Шишкін довгі роки вів «розмову» з авторами, які сформували російську літературу. Війна загострила головне питання: як абсолютне зло народилося з його світу? Чи виникло воно з книг, на яких він виріс, чи його автори захищали культуру від варварства до кінця?

Росіяни підтримують війну в Україні не через Чехова та Рахманінова, а тому, що справжню культуру — яка пробуджує критичне мислення — завжди пригнічували всі режими. Натомість населення годували патріотичною пропагандою. Легше повернути людей до племінного стану з сильним лідером, ніж виховувати вільних особистостей.

Кремль переконаний, що має монополію на все: землю, народ, культуру та мову. Для них кожен, хто говорить російською, — їхній кріпак, а будь-яке місце, де говорять російською, — їхня територія. Якщо замість патріотичного цілування чобіт батьківщини ви пошлете їх подалі російською, вас оголосять «агентом іноземного впливу». Бути росіянином і бути їхнім кріпаком для них — синоніми.

Що каже Шишкін про демонтаж пам’ятників Пушкіну?

Письменник повністю розуміє, чому ненависть до всього російського зростає в Україні з кожним днем війни. Війна Путіна перетворила мову Пушкіна на мову військових злочинців та вбивць. Російська імперія ховалася за ім’ям Пушкіна і встановлювала його бюсти скрізь як знак колоніальної сили.

«Імперія та її символи мають бути знищені. Без жодних сумнівів. Але ці пам’ятники не мають нічого спільного з Пушкіним», — наголошує Шишкін.

Чи винен Достоєвський у війні?

На питання про месіанську ідею Достоєвського щодо Росії як «третього Риму», Шишкін відповідає чітко: трагедія Бучі сталася не тому, що вбивці читали Достоєвського. Путін напав на Україну не для того, щоб принести православ’я в цю вже православну країну.

Як Чехов передбачив сучасні проблеми Росії?

Чехов бачив два головні небезпеки для людства: «революцію» та «патріотизм». Лихо побудови «світлого комуністичного майбутнього», яке охопило планету в ХХ столітті — від сталінської Росії до червоних кхмерів у Камбоджі — здається, зникло. Але хвороба «російського патріотизму» важче піддається викоріненню.

Письменник згадує свого батька, якому було 18 років, коли він пішов воювати з німцями. Той вірив, що захищає батьківщину у «Великій Вітчизняній війні», але насправді він і мільйони інших захищали режим, який убив його батька — дідуся Шишкіна, що загинув у ГУЛАГу. Батько все життя пишався тим, що визволив Європу від фашизму, і не міг прийняти, що просто приніс іншу форму фашизму «визволеним» народам.

Племінна свідомість проти індивідуальної

Більшість російського населення досі живе з племінною патріархальною свідомістю:

«Ми росіяни, нас оточують вороги, які хочуть нас знищити, тому ми маємо захищати батьківщину, нашу мову, нашого Пушкіна».

Людство зробило лише півкроку від тваринного світу. Справа не в комп’ютерах та космічних кораблях — їх можна використовувати для варварського руйнування. Справа в переході від примітивної племінної свідомості до індивідуальної.

Єдині інструменти для трансформації племінної свідомості в індивідуальну — освіта, культура та просвітництво. Саме тому російська держава завжди була головним ворогом культури, а в школах головним предметом було навчання думати відповідно до системи.

Чому українська авторка відмовилася від премії Dar?

Торік Шишкін разом зі швейцарськими славістами створив літературну премію Dar. Це не «російська премія» і не «премія російської літератури» — це нагорода для всіх, хто пише та читає російською, незалежно від паспорта чи країни проживання. Російська мова не належить диктаторам, а належить світовій культурі.

У премії беруть участь письменники з Білорусі, Литви, Польщі, Грузії, Вірменії, Ізраїлю, Німеччини та інших країн. Важливо, що в ній беруть участь українські письменники, які пишуть російською, та українські видавці. Усі учасники виступають проти війни та диктатур і підтримують Україну в боротьбі за свободу.

Конфлікт з Марією Галіною

Українська авторка Марія Галіна спочатку прийняла номінацію своєї книги і навіть дала інтерв’ю німецькому телебаченню про важливість премії. Але після оголошення рішення журі вирішила не приймати нагороду. За цим стояв страх перед цькуванням — як це сталося з Юрієм Андруховичем, коли він виступав із Шишкіним у Норвегії, а колеги написали у Facebook:

«Усі росіяни, за чи проти Путіна, — лайно. Ти його торкнувся — ти смердиш».

Галіна пізніше написала Шишкіну:

«Дорогий Михайле! Велике спасибі за розуміння та терпіння! І за підтримку, яку ти надавав Україні з самого початку. У цій ситуації потрібні були велика мужність та моральна сила. І це назавжди залишиться в нашій пам’яті».

Шишкін наголошує: ця жахлива війна між Росією та Україною рано чи пізно закінчиться. Але між народами утворилася величезна прірва, наповнена кров’ю, смертю та стражданнями. Рано чи пізно доведеться будувати міст через цю прірву. Першими будівничими стануть люди культури: музиканти, письменники, художники, поети.

Коли Шишкін зможе повернутися додому?

«Я був би щасливий повернутися до моєї Росії, але країни, куди повертатися, не існує», — каже письменник.

Батьківщину хочеш любити, нею хочеш пишатися, там хочеш жити та вмирати. Його батьківщину захопили вороги, які оголосили його ворогом, «агентом іноземного впливу». До речі, премію Dar теж оголосили «агентом іноземного впливу». Для Шишкіна таке «визнання» означає, що він робить усе правильно.

Фундаментальне питання в Росії: якщо батьківщина — монстр, маємо її любити чи ненавидіти? Російська поезія давно сказала: серце, втомлене ненавистю, ніколи не навчиться любити.

Як закінчиться режим Путіна?

Режим Путіна можна знищити лише військовою поразкою, як нацистську Німеччину, але наявність ядерної зброї робить це неможливим. У Росії сильна влада традиційно змінюється слабкою, і кожен режим закінчується хаосом. Так було з царським режимом, так закінчився СРСР. Так буде і з режимом Путіна.

«Спочатку буде хаос, потім залізна рука відновить «порядок». Російська історія знову вкусить свій власний хвіст», — прогнозує письменник.

Чому це важливо знати

Прогноз Михайла Шишкіна базується на глибокому розумінні російської історії та суспільства. На відміну від багатьох опозиціонерів, які чекають на «хорошу Росію» після Путіна, він чесно попереджає: хаос, а потім знову авторитаризм. Це важливо розуміти при плануванні довгострокових стратегій.

Шишкін розмежовує культуру та режим. Він не виправдовує путінську Росію, але й не закликає відкидати Чехова чи Шостаковича. Шишкін пропонує складніший підхід: боротися з імперією, зберігаючи культуру для майбутнього діалогу.

Його досвід показує, що навіть у середовищі російської еміграції та опозиції дискусія про відповідальність за війну залишається болючою. Відмова Марії Галіної від премії Dar — симптом глибокої травми, яку російська агресія завдала культурним зв’язкам. І це нормально.