L’Express: Третя світова війна — малоймовірна, вважає Фредерік Ансель
Геополітичний аналітик та викладач Sciences Po Фредерік Ансель у своїй новій книзі “La guerre mondiale n’aura pas lieu” (“Третя світова війна не відбудеться”), яка виходить 26 березня 2025 року, пояснює, чому попри тривожний міжнародний контекст — загальна війна малоймовірна. Видання L’Express опублікувало його докладне інтерв’ю, де Ансель аналізує основні загрози, історичні паралелі та вплив повернення Дональда Трампа.
Між тривогою і раціональністю
Ансель переконаний: “У геополітиці найгірше — не завжди неминуче”. Він нагадує, що історія знала ще глибші кризи, які не призвели до світового конфлікту. “Песимізм нічого не вирішує. Якщо пророки катастроф не допомагають зрозуміти кризу — вони марні”.
Чи загрожує Росія Європі війною?
Ансель визнає, що Росія Володимира Путіна є реальною загрозою для демократій, особливо у Східній Європі, однак, парадоксально, повернення Дональда Трампа знижує ризик глобалізації війни: “Якщо США і Росія знайдуть порозуміння — навіть за рахунок України — ймовірність світового конфлікту знижується”. Та водночас це створює довгостроковий ризик: відхід США з Європи може підштовхнути Кремль до нових імперіалістичних кроків.
“Синдром літа 1914-го” — чи є аналогії з Першою світовою?
Ансель вважає такі паралелі хибними. “У 1914-му війна почалася через мережу взаємних зобов’язань. Сьогодні не існує таких багатосторонніх альянсів, як тоді. НАТО — єдиний ефективний, але зараз під загрозою через Трампа”. Навіть проросійські структури — ОДКБ, ШОС чи СНД — не функціонують як справжні військові союзи. Приклад: у відповідь на провали в Україні Путін залучає не союзників, а в’язнів, чеченців, непальських найманців і навіть солдатів з Північної Кореї.
Міф про війну цивілізацій
“Ідея, що війни спричиняються цивілізаційними відмінностями — це пропагандистський інструмент, а не аналітична категорія”, — вважає Ансель. Більшість війн мають політичне чи економічне підґрунтя. Він відзначає, що авторитарні режими не є єдиним блоком: Китай і Індія — у стані конфлікту через Кашмір, а більшість країн не підтримали Росію в ООН.
“Пастка Фукідіда” і США–Китай
“Пастка Фукідіда” — концепція, згідно з якою конфлікт між домінуючою силою і новим гегемоном (США і КНР) є неминучим — не витримує критики, вважає Ансель. Ядерна зброя робить конфлікт між великими державами надто ризикованим. Крім того, історія знає випадки мирної зміни гегемона: Британія не воювала з США, коли ті стали потужнішими.
Війна стає політично й економічно невигідною
Ансель звертає увагу: “Популярність ідеї війни в суспільствах суттєво знизилася”. Молоді люди не хочуть воювати. Навіть в Україні, попри героїчну оборону, не було масового ентузіазму до мобілізації. У Туреччині, попри націоналізм, використовують найманців. В Японії, через пам’ять про Другу світову, населення лишається глибоко пацифістським.
Трамп — фактор стабільності чи ризику?
Трамп не підтримує військові інтервенції і це знижує ризик безпосередньої участі США у війнах. Але його відмова підтримувати союзників може створити “вакуум сили” і заохотити агресорів. Його непередбачуваність, навпаки, може стримувати Китай чи Росію: “Якщо Китай нападе на Тайвань, ми не знаємо, як відреагує Трамп”. У випадку України — він хоче миру, але якщо Путін його “обдурить”, Трамп може змінити курс.
Чому це важливо знати
Попри агресивну риторику, гібридні війни та повернення до силової політики, світ сьогодні не стоїть на межі глобального конфлікту. Геополітична реальність 2020-х відрізняється від 1914 чи 1939 років: ядерна зброя, падіння мотивації суспільств до війни та відсутність жорстких військових блоків роблять сценарій Третьої світової малоймовірним. Однак це не підстава для самозаспокоєння: ослаблення західних союзів і підйом авторитаризму створюють ризики, які потребують стратегічної відповіді.
