Skip to main content

The New York Times: Сі Цзіньпін зустрівся з глобальними бізнес-лідерами на тлі торгівельної напруги

 |  Андрій Миколайчук  | 
Сі цзіньПін держить в руці телефон
Сі Цзіньпін. Авторська ілюстраційна генерація за допомогою Midjourney

Китай прагне повернути довіру іноземних інвесторів: зустріч Сі Цзіньпіна з лідерами BMW, Toyota, FedEx та Aramco

У п’ятницю, 28 березня 2025 року, в урочистій залі Великого народного зібрання в Пекіні лідер Китаю Сі Цзіньпін провів знакову зустріч з керівниками десятків транснаціональних компаній — серед яких були Saudi Aramco, BMW, Toyota Motor, FedEx та інші. Це вже третя подібна зустріч за останні 17 місяців, і вона відбулася на фоні серйозного падіння іноземних інвестицій у Китай і зростання напруги у торговельних відносинах із США.

“Ми бачимо послідовне прагнення керівництва Китаю втримати зацікавленість транснаціонального капіталу, попри жорсткість політики нацбезпеки та стагнацію внутрішнього попиту”, — йдеться у матеріалі The New York Times.

Німецький автопром — останній бастіон західного капіталу в Китаї

Попри загальне зниження обсягів інвестицій, німецька автомобільна промисловість залишається винятком. За даними консалтингової групи Rhodium, саме німецькі автовиробники стали джерелом половини нових інвестицій з боку ЄС у 2024 році. Компанія BMW збільшила свою частку в спільному підприємстві в Китаї та оголосила про використання штучного інтелекту спільної розробки з Alibaba у своїх автомобілях.

Олівер Ціпсе, CEO BMW: “Ми інвестували $16 млрд у Шеньяні з 2010 року і подали офіційний протест до ЄС щодо тарифів на китайські автомобілі”.

Натомість Volkswagen відкрила новий завод електромобілів у центральному Китаї — один з небагатьох нових заводів, збудованих іноземними компаніями у 2024 році. VW також придбала частку у китайській компанії Xpeng, реалізуючи підхід “в Китаї для Китаю”.

Ola Källenius (Mercedes-Benz): “Ми витратили $2 млрд на розробку довгобазового електромобіля, створеного китайськими інженерами — це інвестиція не лише в продукт, а в локальну інженерію”.

Apple, Pfizer, AstraZeneca і FedEx — на Китайському форумі розвитку

Зустріч Сі Цзіньпіна відбулася лише через чотири дні після China Development Forum, де виступили керівники Apple (Тім Кук), Blackstone (Стівен Шварцман), AstraZeneca, Cargill, Pfizer і FedEx, а також десятки китайських компаній.

На фото, поширених Xinhua, зображено, як віцепрем’єр КНР Хе Ліфен тисне руку Стівену Шварцману. Китай демонструє відкритість до діалогу, але на фоні системних обмежень — таких як посилення законів про національну безпеку — це радше жест, ніж зміна тренду.

Складна реальність: скорочення інвестицій, нові ризики

Згідно з даними Міністерства торгівлі КНР, у 2024 році обсяг іноземних інвестицій зменшився до $116 млрд проти $163 млрд у 2023 році та $189 млрд у 2022-му. Більшість цих грошей — це реінвестований прибуток, а не нові проєкти.

Американські компанії стримуються через поглиблення торговельної війни, а також через репресивне середовище. Зокрема, нещодавно були звільнені п’ятеро співробітників американської консалтингової компанії Mintz Group, які провели два роки у китайському СІЗО. Ці компанії, що проводять юридичні чи екологічні аудити, майже повністю вийшли з Китаю, лишивши міжнародний бізнес без необхідної аналітичної підтримки.

“Унаслідок суворих норм безпеки іноземні компанії не можуть перевіряти ризики перед інвестуванням — це гальмує навіть бажання вкласти гроші”, — зазначає The New York Times.

Крім того, внутрішній китайський ринок переживає падіння попиту, надлишок виробничих потужностей і дефляційний тиск — що робить нові інвестиції економічно нецікавими.


Чому це важливо знати

Ця зустріч — спроба Китаю відновити довіру іноземних інвесторів, які масово виходять із країни через політичні ризики та економічну нестабільність. Попри демонстративну відкритість, Китай не демонструє системних змін у правовому середовищі або реальних гарантій безпеки для бізнесу. Це сигнал для глобальних компаній — обережність і стратегія “локалізації” стають нормою, а не винятком. Водночас, німецький автопром лишається рідкісним прикладом продовження інвестицій, що може впливати на європейську політику щодо Китаю.