The Guardian: Росія знову б’є по Запоріжжю — водночас ФРН надає €3 млрд допомоги Україні
У ніч на суботу, 22 березня, Росія завдала масованого удару по південно-східному Запоріжжю — місто обстріляли понад 10 разів. Як повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров, внаслідок атак загинуло двоє людей, ще дев’ятеро поранені, серед них — немовля дев’яти місяців та жінка у тяжкому стані.
На оприлюднених фото з місця подій видно зруйновані фасади житлових будинків, вибиті вікна, палаючі уламки та рятувальників, що розбирають завали.
Росія також вдарила по селу Краснопілля у Сумській області — було скинуто щонайменше шість керованих бомб, загинули двоє місцевих мешканців. На Донеччині, у прифронтовій Костянтинівці, російська авіація скинула три бомби — загинув один цивільний.
На тлі чергової хвилі російських ударів Німеччина затвердила новий пакет військової допомоги Україні на суму €3 млрд, повідомили офіційні представники уряду. Пакет передбачає постачання артилерійських боєприпасів та систем протиповітряної оборони, зокрема IRIS-T, які ще перебувають у виробництві. Доставка запланована протягом наступних двох років. Ця допомога доповнює вже анонсовані €4 млрд на оборону України в бюджеті 2025 року.
Велика Британія, зі свого боку, заявила про намір прискорити підготовку до масштабнішої підтримки України, включно з розгортанням військових сил. Речник прем’єр-міністра Кіра Стармера наголосив, що у разі припинення вогню та досягнення домовленостей щодо завершення війни “буде потрібно тисячі військовослужбовців — на суші, морі та в повітрі”. Водночас, наголошується, що деякі країни з коаліції зможуть брати участь в операціях не в Україні, звільняючи ресурси для країн, готових розміщувати війська безпосередньо.
Міністерство фінансів Британії оприлюднило дані про заморожені російські активи на суму понад £25 млрд. З лютого 2022 року до березня 2024 року санкції були накладені на 2001 фізичну та юридичну особу. Як заявила економічна секретарка Емма Рейнольдс:
“Разом із союзниками ми позбавили Росію доступу до понад $400 млрд — це дорівнює чотирьом рокам її військових витрат.”
На тлі жорстких репресій всередині Росії 67-річного радянського дисидента Олександра Сьобова засуджено до 16 років колонії. Підставою стали його дописи у соцмережах на підтримку українського удару по Кримському мосту у 2022 році та нібито участь у діяльності опозиційного “Форуму вільної Росії”. Перед вироком Сьобов виступив із заявою:
“Режим Путіна веде агресивну війну та вчиняє військові злочини в Україні.”
Міністерство закордонних справ України повідомило про намір передати до Міжнародного кримінального суду інформацію щодо примусового вибору між депортацією та зміною громадянства для українців в окупованих територіях. Причиною стала постанова Путіна від 21 березня: до 10 вересня громадяни України, які перебувають у РФ “без правових підстав”, мають легалізувати статус. Речник МЗС Георгій Тихий заявив:
“Це — примусове переміщення наших громадян з рідної землі або примус до набуття статусу іноземців.”
Крім того, лідер Північної Кореї Кім Чен Ин висловив “незмінну підтримку Росії” у війні проти України під час зустрічі з секретарем Ради безпеки РФ Сергієм Шойгу у Пхеньяні.
“Ми завжди підтримуватимемо Росію в її боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність і безпеку”, — заявив Кім.
Шойгу, своєю чергою, подякував за “солідарність у геополітичних питаннях, особливо щодо України”.
Чому це важливо знати
Чергові масовані обстріли українських міст свідчать про те, що Росія не полишає спроб зламати моральний опір мирного населення, попри величезні втрати на фронті. Одночасно активізується міжнародна підтримка України: Німеччина та Велика Британія посилюють свою військову та політичну участь, що сигналізує про тривалу й масштабну підготовку до потенційної деескалації або подальшого загострення. Дії РФ щодо мешканців окупованих територій можуть мати юридичні наслідки на рівні МКС, а нова вісь Пхеньян-Москва свідчить про глибше геополітичне зближення авторитарних режимів, яке посилює загрози для безпеки регіону.
