• Які расистські відео поширюються в китайському інтернеті? Штучний інтелект генерує відео про китайських жінок із чорношкірими чоловіками, що завершуються трагічно в Африці, або пари зі змішаними дітьми — контент набирає десятки тисяч переглядів на WeChat, Kuaishou та китайській версії TikTok Douyin, незважаючи на заборону расистського ШІ-контенту з 2023 року.
• Чому ці відео стають вірусними? Вони грають на історичних упередженнях, що сягають кінця XIX століття, коли китайські інтелектуали запозичили соціал-дарвінізм та псевдонаукові расистські теорії, гендерну тривогу через дисбаланс статей (у Китаї зараз чоловіків на 35 мільйонів більше ніж жінок) і страх втрати «національної честі».
• Які наслідки для міжнародних відносин Китаю? Пекін публічно заперечує расизм, але реагує лише під тиском дипломатичних скандалів: дискримінація африканців у Гуанчжоу під час пандемії COVID-19 та відео з малавійськими дітьми, які повторюють «Я чорне чудовисько з низьким IQ», змусили владу давати обіцянки про боротьбу з расистським контентом — які так і не були виконані системно.

Що саме показують расистські ШІ-відео в Китаї?

Штучний інтелект генерує три типи расистських відео, кожен з яких збирає десятки тисяч переглядів на китайських соцмережах.

Перший жанр: трагедія «наївної китаянки»

Найпопулярніший сюжет — «китайська жінка їде до африканського партнера і потрапляє в пастку». Африка в цих відео завжди показана узагальнено, без конкретної країни — як відчайдушно бідний регіон, де панують насильство та обман.

Класичний сценарій розгортається так: студентка закохується в чорношкірого однокурсника, який стверджує, що володіє шахтою. Навіть коли з’ясовується, що подарунковий «дизайнерський» одяг — підробка, вона не розриває стосунки. Всупереч протестам батьків, дівчина їде до його «батьківщини».

Там на неї чекає жахлива реальність: чоловік виявляється одруженим і живе в злиднях. Він спалює її паспорт та змушує до важкої праці й проституції. Коли їй вдається зв’язатися з родиною через випадково зустрінутого китайського інженера, батьки приїжджають — але не можуть її забрати. Фінал завжди трагічний: жінка залишається в Африці зі змішаною дитиною, а батько помирає від «розбитого серця» по поверненню до Китаю.

Одне таке двохвилинне відео набрало тисячі репостів. Найпопулярніший коментар: «Така освічена, а така дурна». Другий за рейтингом заклик: «Уряд повинен жорсткіше фільтрувати низькоякісних іноземців».

Другий жанр: провокація через «щастя»

Ці відео працюють як rage-bait — показують щасливі міжрасові пари, щоб викликати обурення. Типова картинка: китайська жінка сміється, тримаючи немовля, поруч сидить чорношкірий чоловік.

Одне таке відео поширили понад 40 000 разів, перш ніж автор його видалив під тиском сотень розлючених коментарів. Найбільш симптоматичний: «Жінки зраджують предків». Інший, що став мемом: «Чоловіки охороняють територію; жінки охороняють чистоту крові».

Третій жанр: «героїчна відмова»

У цих відео китайська жінка демонстративно відмовляє чорношкірому чоловікові, який просить у неї номер телефону в метро. У цих відео китайська жінка демонстративно відмовляє чорношкірому чоловікові, який просить у неї номер телефону в метро. Локація майже завжди конкретизується — Гуанчжоу, місто зі значною африканською діаспорою, яке регулярно стає центром расистських атак у китайських соцмережах.

Звідки береться расизм у китайському суспільстві?

Коріння расизму проти чорношкірих у Китаї сягають кінця XIX століття — епохи національного приниження від західних імперій. Намагаючись осмислити своє становище, китайські інтелектуали запозичили європейський соціал-дарвінізм та псевдонаукові расові теорії, наклавши їх на традиційні уявлення про соціальну ієрархію. Результат — ідея «жовтої раси» як вищої над іншими в глобальній расовій піраміді.

Найяскравіше це виявилося в маніфесті пізньоцинського реформатора Кан Ювея про світову єдність. Його бачення майбутнього жорстке: «чорні та коричневі» раси будуть знищені в конкуренції з «жовтою та білою». Кан припускав, що жовта й біла раси зрештою об’єднаються через змішані шлюби, але для чорношкірих людей це неможливо — через їхню, за його словами, «надзвичайну потворність і дурість».

Ці ідеї ніколи не були повністю переосмислені. Чен Інхун, дослідник з Університету штату Делавер, підкреслює: расово ієрархічні концепції епохи Кана «ніколи не зазнали справжньої критики». Коли Китайська Народна Республіка засуджує расизм, це «частина антизахідної пропаганди, а не глибокого культурного, історичного та психологічного самоаналізу».

Як університетські програми для африканців стали джерелом расизму?

Один специфічний мотив у ШІ-відео — знайомство африканських і китайських персонажів в університеті. Це не випадковість: коріння стереотипу сягають 1960-х, коли маоїстський Китай запросив перших африканських студентів як майбутніх революціонерів для своїх країн. Після паузи під час Культурної революції програми обміну відновилися в епоху реформ — але вже як інструмент «м’якої сили».

Саме тоді напруга між китайськими та африканськими студентами вийшла на поверхню. Інциденти ставали достатньо серйозними, потрапляючи в пресу. У 1986-му в Тяньцзіні китайські студенти, обурені гучною музикою, блокували 40 африканців у гуртожитку протягом п’яти годин — до приїзду поліції.

Апогеєм стали антиафриканські демонстрації 1988 року. Привід — конфлікт у Нанкіні, коли охоронець не пустив африканських студентів із китайськими дівчатами до гуртожитку. Протягом днів тисячі студентів виходили на вулиці зі расистськими гаслами. Хвиля протестів прокотилася Пекіном та іншими містами — африканських студентів довелося евакуювати.

Від вуличних погромів до онлайн-лінчувань

Фізичне насильство не повторювалося, але з приходом інтернету расизм переїхав в онлайн. Сьогодні в китайських університетах навчаються сотні тисяч іноземців — і кожен їхній «привілей» стає приводом для обурення в соцмережах. Особливо популярна тема: краще житло для іноземців. Але найбільше люті викликають міжрасові стосунки.

Липень 2025-го: Даляньський політехнічний університет виключає студентку за «шкоду національній гідності» через «неналежні стосунки з іноземцем». Партнером виявився український кіберспортсмен Данило Тесленко (Zeus), який опублікував відео в телеграмі. Університет оприлюднив повне ім’я студентки, що спричинило критику за подвійні стандарти: студентів-чоловіків, звинувачених у зґвалтуваннях, карали м’якше.

Вересень 2025-го: скандал у Чунцінському технологічному університеті. Кілька іноземних студентів тимчасово розмістили в жіночому гуртожитку. Університет вибачився й терміново їх переселив. Деталь, яку підкреслювали всі китайські ЗМІ: студенти були чорношкірими.

Чому китайські жінки в центрі расистських ШІ-відео?

Найочевидніша закономірність у ШІ-відео — гендерна: майже завжди це китайська жінка і чорношкірий чоловік. Шен Цзоу, доцент Гонконгського баптистського університету, пояснює символіку: жінки тут «уособлюють вразливість нації, але водночас — її честь і суверенітет, які мають захищати чоловіки».

За цією тривогою стоїть реальна демографічна криза. Після десятиліть політики однієї дитини та селективних абортів у Китаї на 35 мільйонів більше чоловіків, ніж жінок. Шлюбні вимоги — власне житло, зростаюче придане — стали непідйомними для мільйонів молодих чоловіків. Кожна китайська жінка, яка обирає іноземця, сприймається як «зрада» в умовах гострої конкуренції за партнерок.

Показово, що ШІ-відео з російськими жінками, які «мріють про китайських чоловіків», збирають захоплені коментарі — расизм тут працює вибірково.

Університет як поле битви за «чистоту»

Китайські університети офіційно не схвалюють романтичні стосунки студентів — що додає напруги навколо іноземців. У 2019-му Шаньдунський університет запустив програму парного навчання (buddy system) для іноземних студентів — і вибухнув скандал. Інтернет обурювався: держава «призначає китайських подруг іноземцям». Університет вибачився, але «шрам» залишився. Тепер під багатьма ШІ-відео іронічно пишуть: «Знайомство, певно, в Шаньдуні».

Які інструменти використовують для створення расистського контенту?

Більшість відео не розкривають, який саме штучний інтелект їх створив, але водяні знаки видають: Qwen від Alibaba, Doubao та Jimeng від ByteDance — усі вітчизняні китайські продукти. Ці відео вільно циркулюють на WeChat, Kuaishou та Douyin (китайському TikTok), попри офіційну заборону 2023 року на використання ШІ для расистського контенту. Закон є — виконання немає. Відео продовжують збирати мільйони переглядів.

Глобальна епідемія расистського ШІ

Китай не унікальний у цій проблемі. Звіт Media Matters for America задокументував масове поширення расистських ШІ-відео на американському TikTok, створених за допомогою Google Veo 3. Там працюють локальні стереотипи: чорношкірі зображені як мавпи чи злочинці, євреї — як скнари, азійці — як ті, хто їсть котів і собак. Одне відео набрало понад 14 мільйонів переглядів. У Великій Британії популярний жанр — мусульманські мігранти на човнах, які «штурмують» острів.

Штучний інтелект не винайшов расизм — він просто зробив його масовим, дешевим і вірусним.

Як уряд Китаю реагує на расистський контент?

Ці расистські ШІ-відео створюють дипломатичну головомийку для Пекіну, який публічно позиціонує себе як партнера Африки, але реагує на расизм лише під загрозою міжнародних скандалів.

Коли Гуанчжоу став епіцентром расизму

Весна 2020-го: під час COVID-19 африканці в провінції Гуандун стають мішенями масової дискримінації — їх виселяють із готелів, не пускають до магазинів, примусово тестують. Кілька африканських країн офіційно протестують. Пекін миттєво запускає машину заперечення: дипломати говорять про «злісні чутки», державні ЗМІ звинувачують «упереджені західні медіа». Але через тиждень уряд провінції скликає екстрену зустріч із дипломатами та бізнесом — і наказує припинити дискримінацію. Інакше кажучи: визнав проблему, яку щойно заперечував.

Малавійські діти кричать про свій «низький IQ»

2022-й: BBC розкриває мільйонну індустрію. Китайські підприємці роками продають відео африканських дітей, які повторюють фрази китайською — не розуміючи змісту. Найскандальніший ролик: малавійські діти радісно кричать «Я чорне чудовисько, і мій IQ низький».

Малаві вибухає протестами. Китайський блогер Лу Ке заарештований. Високопоставлений чиновник МЗС Китаю терміново обіцяє «придушити расистські відео». Але знову — лише після дипломатичної кризи.

Чому цензура не працює проти расизму?

Китайська машина цензури величезна, але вибіркова. Шен Цзоу з Гонконгського баптистського університету пояснює логіку влади: пріоритет — ідеологічні загрози внутрішній стабільності. Расизм проти африканців? Не на радарі. «Багато китайців не усвідомлюють, що вони расисти — у них просто немає для цього слів у словнику», — каже дослідник.

Результат: ШІ-відео поширюються безперешкодно, доки не вибухає міжнародний скандал.

Від експлуатації дітей до стрімінг-комерції: індустрія на мільйони

Расистський контент — це бізнес. Аналіз Rest of World показує: десятки китайських влогерів у Гвінеї, Танзанії, Замбії, Мозамбіку та Кенії разом створили багатомільйонну індустрію електронної комерції на расизмі.

Приклад: Чен Вей, «Африканський містер Привіт»

28 років, 10 мільйонів підписників на китайських платформах. Під час однієї 4,5-годинної трансляції організував конкурс краси з місцевими африканськими жінками. Після «дефіле» прокоментував: «Це не Китай, а Африка. Африканці за природою дикі, варварські. У них в очах тільки прибуток».

За час цієї передачі він продав футболок, серветок і годинників на 22 000 доларів США, за даними сервісу Bihukankan. Модель проста: транслюй «екзотику» з расистським коментарем — продавай китайські товари глядачам у Китаї.

Влогери стверджують, що «допомагають Африці». Експерти називають це інакше: монетизація расової нерівності. Шен Цзоу, дослідник Мічиганського університету: «Китайці вважають себе жертвами расизму. Не думають про себе як про тих, хто сам його практикує».

Хто дивиться расистські відео та які наслідки?

Платформи не діляться даними, тож справжню аудиторію цих відео неможливо виміряти. Але Шен Цзоу припускає механіку: алгоритми показують расистський контент тим, хто вже має «консервативні» погляди на расу та гендер. Ці користувачі найактивніше реагують — лайкають, коментують, діляться. Алгоритм це бачить і годує їх ще більшою кількістю такого контенту. Ехо-камера расизму.

Значна частина аудиторії — літні люди, які не розрізняють ШІ та реальність. Під трагічною історією китайської жінки, «кинутої в Африці», один із найпопулярніших коментарів просто запитує: «Чому уряд її не врятував? Що з нею зараз?» Людина щиро вірить у вигадану драму.

Human Rights Watch: расизм як державна політика

Звіт Human Rights Watch від 16 серпня 2023 року проаналізував сотні відео на Bilibili, Douyin, Kuaishou, Weibo та Xiaohongshu з кінця 2021-го. Висновок: контент із расовими стереотипами про чорношкірих став нормою китайського інтернету.

Якю Ван, старша дослідниця HRW, вказує на першопричину: офіційна пропаганда Пекіну. Уряд десятиліттями зображує Африку як «бідний, відсталий» континент, який потребує китайських інвестицій і «допомоги». «Це формує в китайців переконання, що африканці менш розвинені, менш інтелектуальні, менш працьовиті. Результат — буйний расизм проти чорношкірих людей у Китаї», — пояснює дослідниця.

Парадокс китайської африканської стратегії: Пекін вкладає мільярди в Африку в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях», але офіційна риторика про «відсталий континент, який потребує допомоги», живить расистські стереотипи, які руйнують ці самі партнерства.

Чому це важливо знати українцям?

Феномен расистських ШІ-відео у Китаї демонструє глобальну проблему, коли штучний інтелект стає інструментом для поширення ненависті та дискримінації. Для України, яка активно розвиває власну ШІ-індустрію та цифрову сферу, це слугує важливим попередженням про необхідність етичного регулювання технологій.

Китайський досвід показує, що навіть формальні заборони расистського контенту не працюють без системного підходу до освіти, моніторингу та відповідальності платформ. Алгоритми соціальних мереж можуть посилювати упередження, створюючи «ехо-камери» ненависті, де користувачі бачать все більше екстремального контенту.

Для міжнародних відносин це також нагадування, що економічні зв’язки не замінюють культурного розуміння та поваги. Попри багатомільярдні інвестиції Китаю в Африку через ініціативу «Один пояс, один шлях», расистські стереотипи продовжують процвітати в китайському суспільстві, створюючи дипломатичні кризи та підриваючи довгострокові стратегічні партнерства.

Часті питання

• Чи є расистські ШІ-відео унікальною проблемою Китаю? Ні, расистський ШІ-контент поширений глобально. У США ШІ-генеровані відео зображують чорношкірих людей як злочинців, євреїв як людей одержимих грошима, а жителів Східної Азії — як тих, хто їсть домашніх тварин. У Великій Британії такі відео часто показують мусульманських мігрантів.
• Які платформи дозволяють поширення цього контенту? Основні китайські платформи включають WeChat, Kuaishou та Douyin (китайська версія TikTok). Відео створюються за допомогою вітчизняних ШІ-інструментів як Qwen від Alibaba, Doubao та Jimeng від ByteDance.
• Чи реагує китайський уряд на расистський контент? Уряд реагує лише під тиском дипломатичних наслідків. Після скандалів із дискримінацією африканців під час COVID-19 та відео малавійських дітей влада обіцяла придушити расистські відео, але системних змін не відбулося.
• Скільки грошей заробляють на расистському контенті? Індустрія вартує мільйони доларів. Один влогер під час 4,5-годинної трансляції з расистським контентом продав товарів на 22 000 доларів США. Персоналізовані «вітальні відео» з африканськими дітьми продаються за ціною від 10 до 70 доларів США.
• Чому китайські жінки завжди в центрі цих відео? Жінки символізують «національну честь» та «чистоту крові», яку потрібно захищати. Це пов’язано з гендерним дисбалансом у Китаї (35 мільйонів чоловіків більше за жінок) та історичними страхами про «змішування рас».

Джерело: Foreign Policy

Корисні посилання для поглибленого вивчення

• In China, Racist AI-Generated Videos Are Popular Rage-Baitforeignpolicy.com
• A New BBC Africa Eye Investigation Reveals How Racist Videos of African Children are Sold on Chinese Social Media | BellaNaijabellanaija.com
• Racist videos of Africans fuel a million-dollar industry in China | Euronewseuronews.com
• Revealed: Racist Videos Of African Children On Sale In Chinaprimebusiness.africa
• Chinese Make Huge Sums of Money from Racist Videos About Africans – David Ickedavidicke.com
• Racist videos about Africans fuel a multimillion-dollar e-commerce industry on China’s TikTok – Rest of Worldrestofworld.org
• Unpacking the Booming Racist Video Industry in China – China Media Projectchinamediaproject.org
• Protest in Malawi over Chinese video showing children saying anti-Black racial slur – Radio Free Asiarfa.org
• What The Saga Of Chinese Influencers In Africa Says About Social Media — And China – Worldcrunchworldcrunch.com
• Chinese Social Media Platforms Fail to Control Racism Against Black People: Reportvoanews.com