BBC: Путін відхрещується від Гренландії та шукає діалог зі США в Арктиці
Кремль змінює риторику: Путін дистанціюється від Гренландії та пропонує США партнерство в Арктиці
Під час виступу на Арктичному форумі в Мурманську президент Росії Володимир Путін уперше прокоментував американські геостратегічні плани щодо Гренландії, зазначивши:
«Гренландія — це питання двох країн. Воно нас не стосується».
Це — несподівано нейтральна реакція з боку лідера, який неодноразово критикував Захід за «експансію». Тим більше, що раніше Москва гостро реагувала на будь-які натяки на перегляд сфер впливу у світі. Зміна тону може бути частиною нової політичної гри Кремля, що передбачає відновлення економічного діалогу з США — особливо в Арктиці.
Кремль пропонує США “інвестиційне партнерство” в Арктиці
Кирило Дмитрієв, спецпредставник Путіна з питань інвестицій та глава Російського фонду прямих інвестицій, у розмові з BBC заявив:
«Ми відкриті до спільних інвестиційних проєктів із США в галузях, які схвалить російський уряд. Це можуть бути логістика або інші сфери, вигідні обом сторонам».
Втім, коли журналіст нагадав про війну в Україні як основну перешкоду для угод, Дмитрієв відповів ухильно:
«Я займаюся економікою та інвестиціями. Політичні питання не коментую. Але в нас хороший діалог, і важливо, що США намагаються зрозуміти позицію Росії».
Арктика як театр нового «м’якого наступу» Кремля
Паралельно з воєнною ескалацією, Кремль просуває ідею «багатополярного світу», в якому РФ бачить себе лідером Арктики:
- Путін обіцяє зміцнити “глобальне лідерство Росії в Арктиці”.
- Заплановано розгортання нових військових гарнізонів у Заполяр’ї.
- Водночас публічно просувається риторика відкритості до співпраці з США.
«Ми будуємо багатополярний світ. Але зі своїми особливостями», — сказав Микола Патрушев, колишній голова ФСБ, а нині радник президента РФ.
Патрушев зазначив, що позиції республіканців у США «відрізняються від демократів», але це не означає згоду з Москвою, а радше можливість для діалогу.
Кремль бачить шанс в адміністрації Трампа: зміна риторики і меседжів
Західні спостерігачі звертають увагу на все більшу синхронізацію заяв Москви та окремих представників нової американської адміністрації:
- Спецпосланник Трампа Стів Віткофф в інтерв’ю Такеру Карлсону не заперечив результати псевдореферендумів, організованих РФ на окупованих територіях України.
- У російській пресі з’являються заголовки на кшталт: «Представники США і Росії говорять однією мовою».
Elon Musk як “міст” між Вашингтоном і Москвою?
Дмитрієв публічно захоплюється Ілоном Маском:
«Ми вважаємо його візіонером і лідером. У Росії є технології, зокрема ядерні, які можуть бути корисними для місії на Марс. Ми очікуємо відеоконференцію з командою Маска».
Ці заяви — не просто комплімент, а частина кремлівської стратегії м’якої дипломатії через науку, інновації та космос.
Що про це думають росіяни?
Журналіст BBC поспілкувався з мешканцями Мурманська, де проходив форум:
- Еліна, молода жінка з візочком: «Росія сильна. Завжди треба йти за сильним».
- Ольга, жінка середнього віку: «Розвивати Арктику треба. Співпраця з “дружніми країнами” — це добре».
На запитання, чи США — «дружня країна», відповіла:
«Не знаю. Важко сказати».
Чому це важливо знати
Росія намагається переформатувати відносини зі США через призму Арктики, де перетинаються енергетичні, логістичні та стратегічні інтереси. Кремль, одночасно ведучи агресивну війну проти України, просуває на Заході наратив співпраці, економічної вигоди та технологічного обміну, зокрема через фігури на кшталт Ілона Маска.
Це не альтернатива агресії, а її дипломатичне доповнення, спрямоване на розкол єдності Заходу, зменшення санкційного тиску та легітимізацію нової «сфери впливу» Росії. Для України та її партнерів критично важливо зберігати стратегічну пильність, розуміючи, що «економічна співпраця» Кремля — лише нова форма гібридної гри.
