Daily Mirror: Кім Чен Ин відправив тисячі солдатів на війну Путіна в Україні — ескалація зростає

Поки США намагаються укласти угоду про припинення вогню між Росією та Україною, Північна Корея значно посилює військову допомогу Кремлю, що загрожує новим витком ескалації. За даними південнокорейської розвідки, режим Кім Чен Ина відправив щонайменше 3 000 нових військових, а також великі партії озброєння.
📦 Що саме передано?
Згідно з даними Сеула, Пхеньян надав Росії:
- Тактичні балістичні ракети малої дальності
- Самохідні гармати калібру 170 мм
- 220 установок реактивної артилерії калібру 240 мм
Це найбільше військове втручання Північної Кореї за межами півострова з часів Корейської війни 1950–1953 років.
⚔️ Втрати й мотиви
За оцінкою Об’єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї, щонайменше 4 000 північнокорейських військових уже загинули або були поранені під час боїв в Україні.
«Путінська армія використала їх як гарматне м’ясо — погано озброєних і ще гірше навчених», — пише Daily Mirror.
Раніше повідомлялося, що Північна Корея вже відправила до 11 000 військових — переважно через контрактні та неофіційні канали.
🛑 Чому це загрожує глобальній стабільності?
- США намагаються просунути морську угоду про припинення вогню між Росією та Україною.
- Водночас Москва та Пхеньян, за інформацією західної розвідки, поглиблюють військове співробітництво — від спільних тренувань до обміну технологіями.
- Спостерігачі наголошують: Північна Корея прагне отримати російську допомогу в розвитку ракетної програми, натомість постачаючи артилерію та солдатів.
Чому це важливо знати
Фактична участь Північної Кореї у війні в Україні — не просто символічний жест солідарності з Путіним, а відкрита ескалація з далекосяжними наслідками. Це підриває міжнародні зусилля із досягнення перемир’я та відкриває новий фронт — не лише географічно, а й політично: ось так вісь автократій (Москва–Пхеньян–Тегеран) консолідується на глобальному рівні.
Експерти попереджають: така динаміка зміцнює агресорів і водночас послаблює дипломатичні важелі тиску Заходу, адже Росія дедалі менше залежить від класичних союзів.