Брюссель шукає баланс між регулюванням і торговельною війною

Брюссель оголосив про громадські консультації до 24 вересня. Комісія хоче дізнатися, чи досягає DMA своїх основних цілей — забезпечення справедливості та конкуренції на цифрових ринках, а також який реальний вплив має регулювання. Згідно з вимогами закону, перегляд має завершитися до середини 2026 року.

Водночас частина євродепутатів закликає розширити сферу дії DMA, включивши до переліку регульованих сервісів ІІ-чатботи та хмарні платформи — технології, що стрімко розвиваються і можуть кардинально змінити ринок.

Але цей перегляд відбувається в надзвичайно напруженому політичному контексті. За останні місяці закон став об’єктом жорсткої критики з боку адміністрації США, яка звинувачує ЄС у несправедливому таргетуванні американських компаній і класифікує DMA як нетарифний торговельний бар’єр у рамках торговельної війни президента Дональда Трампа.

Google на черзі: як Трамп перетворює судові позови на джерело фінансування

Паралельно з європейськими дебатами розгортається інша історія, яка демонструє, як Трамп використовує президентську владу для тиску на технологічні корпорації. За даними The Atlantic, Google може стати наступною компанією, що піде на мирову з президентом.

Історія почалася у 2021 році, коли Трамп подав позов проти керівників Google, Meta та тодішнього Twitter (нині X) за обмеження його акаунтів після штурму Капітолію 6 січня. Він стверджував, що компанії незаконно цензурували його на вимогу політичних лідерів США, порушуючи його права згідно з Першою поправкою.

Іронія ситуації очевидна: політик, який сам використовує урядові погрози для залякування опонентів, звинувачує інших у політичному тиску. Але стратегія виявилася ефективною. У 2022 році федеральний суд відхилив справу Трампа проти X (колишнього Twitter), визнавши, що він не зміг «правдоподібно стверджувати», що рішення Twitter було ухвалене під тиском уряду.

Однак після перемоги Трампа на виборах 2024 року ситуація кардинально змінилася. Марк Цукерберг уклав мирову угоду, виплативши $25 мільйонів (переважно у фонд президентської бібліотеки Трампа). Ілон Маск додав ще $10 мільйонів. Тепер, згідно з судовими документами, поданими наприкінці травня в федеральний суд Сан-Франциско, юристи Трампа та Google ведуть «продуктивні дискусії» щодо врегулювання, з додатковими переговорами, «очікуваними найближчим часом».

Президентська бібліотека як інструмент примусу

Схема проста й цинічна: Трамп подає позови з сумнівними юридичними підставами, а після повернення до влади використовує адміністративний тиск, щоб змусити компанії піти на мирову. Гроші йдуть до його президентської бібліотеки — фонду, зареєстрованого у Флориді в травні цього року, довіреними особами якого є син Трампа Ерік, зять Майкл Боулос та адвокат Trump Organization Джеймс Кайлі.

«По суті, це означає, що англійська мова нас підвела, — коментує ситуацію Роберт Корн-Рівер, головний юрисконсульт Foundation for Individual Rights and Expression. — Нам потрібне сильніше слово, ніж лицемірство, щоб описати такі дії».

CBS стала ще одним прикладом цієї тактики. Трамп подав позов проти мережі за те, що вона показала два різні монтажі відповіді Камали Гарріс на запитання — стандартна практика політичної журналістики. Але після того, як новий голова Федеральної комісії зв’язків Брендан Карр відновив закриту скаргу про «викривлення новин» і натякнув на можливі наслідки для злиття Paramount Global, материнська компанія CBS швидко погодилася виплатити $16 мільйонів.

Війна за свободу слова, де переможець заздалегідь відомий

Associated Press втратила постійне місце в пулі Білого дому після відмови називати Мексиканську затоку «Затокою Америки». Юридичні фірми, що представляли демократів, отримали заборону на вхід до федеральних будівель. Федеральні судді вже скасували кілька таких указів як неконституційні, але це не зупиняє адміністрацію Трампа.

«Ідея, що президент Трамп порушує Першу поправку — це жарт, — заявила прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт. — Ця історія має бути про те, наскільки жалюгідно було для Big Tech цензурувати колишнього президента Сполучених Штатів — а не навпаки».

Для Сундара Пічаї, CEO Google, вибір складний. Компанія може виграти справу в суді — двоє з трьох суддів Дев’ятого округу під час слухань у 2023 році висловили сумніви щодо доказів Трампа. Але перемога в суді може коштувати дорожче, ніж восьмизначна «пожертва» на президентську бібліотеку.

Чому це важливо знати

Для України, яка прагне інтеграції в цифровий ринок ЄС і водночас залежить від американських технологій, ця ситуація створює складний контекст:

• DMA як можливість: Європейські правила прозорості й конкуренції можуть відкрити двері для українських стартапів і малих компаній на глобальному ринку.
• Політизація регулювання: Конфлікт між ЄС і США перетворює технічні питання регулювання на геополітичну зброю, що ускладнює навігацію для країн-партнерів.
• Прецедент тиску: Якщо президентська влада може примусити глобальні корпорації до фінансових виплат через політичні позови, це створює небезпечний прецедент для всієї індустрії.

Українським компаніям і регуляторам варто уважно стежити за розвитком ситуації. Правила гри на глобальному цифровому ринку пишуться прямо зараз — і вони все більше визначаються не технологічними інноваціями чи потребами споживачів, а політичними амбіціями та особистими образами.