Головні новини Києва сьогодні

Що виявили вчені стосовно впливу ШІ на медіа?

Економісти з Columbia University виявили парадокс: хоча ChatGPT, Perplexity та інші ШІ-платформи покращують обробку інформації, вони можуть знищити стимули для створення якісного контенту, що призведе до «інформаційного колапсу».

Чому ШІ загрожує традиційним медіа?

Дослідження показує, що коли користувачі отримують інформацію через Claude чи Gemini замість оригінальних джерел, видавці втрачають 40-60% доходів від реклами, що робить виробництво новин економічно невигідним.

Які конкретні ризики описує дослідження?

Джозеф Стігліц та Максим Вентура-Болет з NBER попереджають про три сценарії:

• зменшення кількості правдивої інформації,
• збільшення частки дезінформації
• посилення поляризації суспільства через алгоритмічну фільтрацію.

Що пропонують економісти для захисту екосистеми?

Автори закликають до негайного регулювання: встановлення відповідальності платформ за контент, захист інтелектуальної власності медіа та створення механізмів розподілу прибутків між ШІ-компаніями та виробниками контенту.

Чому ШІ стає загрозою для виробників новин?

Економісти з Columbia University виявили просту але тривожну закономірність: коли люди отримують новини через ChatGPT чи Perplexity замість відвідування сайтів BBC, Financial Times чи Bloomberg, медіакомпанії втрачають доходи від реклами. Без цих грошей вони не можуть платити журналістам за розслідування та репортажі.

Дослідники підрахували: якщо 40% читачів переходять на ШІ-платформи замість прямих візитів на сайти медіа, обсяг якісного контенту падає майже вдвічі. Це створює замкнене коло — менше якісних новин означає, що ШІ має менше надійних джерел для навчання, що робить його відповіді менш точними та корисними.

Часті запитання

Чи враховує дослідження позитивний вплив ШІ на продуктивність? Так, автори визнають, що ШІ покращує швидкість пошуку та обробки інформації. Але проблема в іншому: коли всі читають новини через ШІ замість оригінальних сайтів, медіа втрачають гроші на створення нового контенту. Це як безкоштовно роздавати хліб — спочатку всім добре, але потім пекарні закриваються.

Як це стосується українського медіаринку?

Хоча дослідження базується на даних США, механізми впливу універсальні — українські медіа вже відчувають падіння трафіку через ШІ-агрегатори, особливо в сегментах технологічних та бізнес-новин.

Що таке «парадокс Гроссмана-Стігліца» в контексті ШІ?

У 1980 році економісти описали парадокс фінансових ринків, який зараз повторюється із ШІ та медіа. Ідея проста: якщо Claude чи ChatGPT миттєво збирають та переказують всі новини, то навіщо комусь витрачати гроші на журналістські розслідування? Адже всю інформацію можна отримати безкоштовно через ШІ.

Це як із «Вікіпедією»: всі користуються, але мало хто редагує. Тільки з новинами ситуація гірша — без професійних журналістів не буде нових фактів та розслідувань. Financial Times, Reuters та Bloomberg вже скорочують штати журналістів-розслідувачів через падіння доходів. Якщо тренд продовжиться, до 2027 року може не залишитися тих, хто створює оригінальні новини.

Як ШІ впливає на поширення дезінформації?

Дослідження Стігліца розкриває тривожну правду: створити фейкові новини через ШІ стало в десятки разів дешевше, ніж проводити справжні журналістські розслідування. Раніше для створення правдоподібного фейку потрібна була команда людей. Тепер це робить одна людина з ChatGPT за кілька хвилин.

За підрахунками вчених, коли вартість створення фейків падає в 5 разів (що вже відбулося з появою генеративного ШІ), частка неправдивої інформації в інтернеті зростає з 20% до 65%. Найбільше страждають політичні новини та інформація про вибори — там, де є найбільша мотивація маніпулювати громадською думкою.

Часті запитання

Чи можуть ШІ-детектори фейків вирішити проблему?

Автори описують це як «гонку озброєнь» (drone war effect): хоча ШІ може виявляти фейки, та сама технологія робить їх створення дешевшим і «реалістичнішими», і поки що генератори випереджають детектори.

Які платформи найбільше сприяють поширенню дезінформації?

Дослідження не називає конкретні платформи, але вказує на алгоритми, що максимізують «залученість через обурення» як основний механізм поширення емоційно заряджених фейків.

Які регуляторні рішення пропонують економісти?

Стігліц та Вентура-Болет окреслюють чотири напрямки необхідного регулювання для запобігання інформаційному колапсу.

• По-перше, встановлення юридичної відповідальності ШІ-платформ за поширення дезінформації, аналогічно до відповідальності традиційних медіа.
• По-друге, перегляд доктрини «fair use» для захисту інвестицій медіакомпаній в створення контенту.
• По-третє, створення механізмів обов’язкового розподілу доходів між OpenAI, Google, Anthropic та виробниками оригінального контенту.
• По-четверте, антимонопольне регулювання ринку ШІ для запобігання концентрації влади над інформаційними потоками.

Чому це важливо знати

Економісти з Columbia University попереджають: якщо нічого не змінити, вже через два роки більшість медіакомпаній можуть припинити фінансувати журналістські розслідування. Чому саме 2027 рік? Дослідники вирахували точку неповернення — коли витрати на створення якісного контенту остаточно перевищать доходи від його публікації.

Для України ця загроза особливо небезпечна. Український медіаринок вже ослаблений війною — багато редакцій скоротили штати, деякі закрилися. Якщо до цього додати конкуренцію зі ШІ, який безкоштовно роздає інформацію, ситуація стане критичною.

В умовах російської агресії та постійних інформаційних атак втрата професійної журналістики означає втрату здатності відрізняти правду від пропаганди. Без незалежних медіа, які перевіряють факти та проводять розслідування, суспільство стає беззахисним перед маніпуляціями.

Джерело: The impact of AI and digital platforms on the information ecosystem, September 2025