Коли розпочнеться постлюдська ера?
За прогнозами космолога Мартіна Різа, перехід до постлюдської цивілізації відбудеться протягом кількох століть через колонізацію Марса піонерами-екстремалами.
Чому саме на Марсі, а не на Землі?
Колоністи Марса будуть поза межами земного регулювання та матимуть сильнішу мотивацію модифікувати себе для виживання у ворожому середовищі.
Які технології використовуватимуть перші колоністи?
Генетична модифікація, кіборг-технології, можливе завантаження свідомості в машини — все це стане доступнішим через 50 років.
Хто полетить колонізувати Марс?
На Марс полетять не звичайні люди, а екстремали типу Ранульфа Файнса, який у 70 років самотужки тягнув сани через Антарктиду взимку.
Мартін Різ переконаний: NASA з її культом безпеки ніколи не колонізує Марс. Після двох катастроф шатлів із 140 запусків (втрати менше від 2%), кожна аварія була національною травмою, що паралізувала агентство страхом ризику.
Приватні компанії як SpaceX Ілона Маска грають за іншими правилами. Вони рекрутуватимуть добровольців, готових на екстремальний ризик — людей із психологією тест-пілотів, для яких 2% ризику загинути є прийнятною ціною за участь в історичній місії.
Різ вважає ілюзією плани Маска про масове переселення. Життя на Марсі буде жорсткішим за зимівлю на Південному полюсі, де навіть за гроші мало хто погоджується жити. Але завжди знайдеться кілька божевільних першопрохідців, готових на квиток в один кінець заради того, щоб стати першими марсіанами в історії.
Чому генетична модифікація неминуча для марсіан?
Марсіанські колоністи стануть першими генетично модифікованими людьми через унікальне поєднання двох факторів: відсутність земного контролю та екстремальний тиск середовища.
На Землі генна інженерія людини обмежена законами, етичними комітетами та громадською думкою. На Марсі, за 200 мільйонів кілометрів від найближчого регулятора, ці обмеження просто не працюватимуть.
Але головне — це питання виживання. Марс вбиває: радіація в 100 разів вища за земну, атмосфера з 95% вуглекислого газу, температура до -125°C, гравітація лише 38% від земної. Кожен день на червоній планеті — це боротьба тіла з середовищем, яке його руйнує.
Колоністи опиняться перед вибором: повільно вмирати від раку та м’язової атрофії, або модифікувати свою ДНК для стійкості до радіації, адаптації легень до розрідженої атмосфери, підсилення кісток для слабкої гравітації. Коли йдеться про виживання дітей, етичні дилеми відходять на другий план.
За прогнозами Різа, марсіани використають весь арсенал: CRISPR для редагування генів, нейроімпланти для прямого керування технікою, можливо навіть симбіоз зі штучним інтелектом. Через 50 років технології дозволять те, що сьогодні здається фантастикою.
Часті запитання
Чи можливе завантаження свідомості в машини?
За 50 років комп’ютери стануть набагато потужнішими, що теоретично дозволить навіть завантаження або з’єднання свідомості з машинами.
Коли людство досягне технологій для створення постлюдей?
Різ прогнозує від одного до кількох століть — миттєвість порівняно з 4 мільярдами років еволюції на Землі.
Що станеться з людством після появи постлюдей?
Земля та Марс можуть стати двома різними гілками еволюції: консервативна людська цивілізація на батьківській планеті та радикально нова форма життя в космосі.
Різ малює вражаючу картину космічного майбутнього. За 4 мільярди років життя на Землі пройшло від бактерій до людей. Технологічна цивілізація існує лише кілька тисячоліть. Але попереду — ще мільярди років, і домінувати в них будуть не органічні істоти.
Марсіанські постлюди, звільнені від біологічних обмежень, не потребуватимуть ані води, ані кисню, ані комфортної гравітації. Космос стане їхнім природним середовищем. Вони колонізують астероїди, супутники газових гігантів, можливо — навіть міжзоряний простір. Земля залишиться заповідником «класичного» людства — як Галапагоси для еволюції.
Ця теорія змінює погляд на пошуки позаземного життя. Програма Юрія Мільнера (100 мільйонів доларів на 10 років) шукає радіосигнали від інших цивілізацій. Але Різ переконаний: якщо ми щось знайдемо, це будуть не живі істоти, а залишки давно мертвих біологічних цивілізацій — автоматичні маяки, самовідтворювані зонди, можливо якісь незрозумілі мегаструктури.
Логіка проста: період «радіомовчання» біологічної цивілізації — лише кілька тисячоліть між винаходом радіо та переходом до постбіологічних форм. У масштабах космічного часу — це мить. Шанс застати когось саме в цей момент мізерний.
Які ризики несуть нові біотехнології?
Найбільший кошмар Мартіна Різа — не державна біозброя, а самотній екотерорист із доступом до CRISPR, який вирішить «врятувати планету» від людства.
Урядова біозброя має фатальний недолік — неконтрольованість. Випустивши патоген, навіть диктатор не знає, чи не вб’є вірус його власну родину. Але для фанатика, переконаного що люди — це «рак Землі», масова смертність — це не побічний ефект, а мета.
Те, що робить цей сценарій реальним — демократизація біотехнологій. CRISPR-Cas9 коштує кілька тисяч доларів і доступний у тисячах лабораторій. Gain-of-function (техніка підвищення заразності вірусів) вивчається в університетах. Для порівняння: ядерна зброя потребує збагаченого урану, центрифуг, спеціальних об’єктів — все це важко приховати. Біолабораторія поміщається в гаражі.
Наскільки це просто? У 2012 році лабораторії в Вісконсині та Голландії створили супергрип — модифікований вірус H5N1, який передається повітряно-крапельним шляхом. Природний H5N1 вбиває 60% заражених, але погано передається між людьми. «Покращена» версія могла б викликати пандемію гіршу за «іспанку» 1918 року. США заборонили фінансування таких досліджень у 2014-му, але знання вже опубліковані.
Конференція в Асіломарі 1973 року змогла встановити мораторій на небезпечні генетичні експерименти — тоді вся молекулярна біологія поміщалася в одній залі. Сьогодні це десятки тисяч лабораторій від Бостону до Пекіну, мільярдні інвестиції, патентні війни. Глобальний контроль неможливий — якщо щось можна зробити, хтось це обов’язково зробить.
Часті запитання
Чому біозброя не використовується урядами?
Ефекти неконтрольовані — невідомо, кого вб’є патоген. Але екстремісту, який ненавидить людство, це неважливо.
Наскільки реальна загроза створення нових видів?
Фрімен Дайсон припускає, що наступне покоління зможе конструювати види як хімічні сполуки. Різ сподівається, що це фантастика.
Чому це важливо знати
Розмова Мартіна Різа — це не футурологія, а дорожня карта найближчих 50-100 років, коли сьогоднішні діти житимуть у світі постлюдей та біохакерів.
Три критичні точки біфуркації вже формуються:
Марс як еволюційна лабораторія. Перші колонії SpaceX стартують у 2030-х. Без земного контролю та під тиском виживання, вже друге покоління марсіан почне генетичні експерименти на собі. До 2100 року ми можемо мати дві різні гілки людства — земну та космічну.
Біотехнології як нова ядерна загроза. CRISPR вже в тисячах лабораторій. Gain-of-function дослідження продовжуються попри заборони. Питання не в тому, чи з’явиться екотерорист із «вірусом судного дня», а коли. Різниця з ядерною зброєю: для біокатастрофи достатньо однієї людини з лабораторією в підвалі.
Кінець людської винятковості. Якщо Різ правий, органічне людство — це лише коротка ланка між тваринами та машинами. Наші правнуки можуть стати останнім «природним» поколінням. Це змінює все: від сенсу освіти (навіщо вчитися 20 років, якщо можна завантажити знання?) до базових прав (чи має права ШІ, розумніший за людину?)
Україна, яка вже живе в епоху дронів та кібервійни, розуміє швидкість технологічних змін краще за інших. Те, що вчора було фантастикою, сьогодні — зброя на фронті, завтра — частина повсякдення. Прогнози Різа — це наш шанс підготуватися, поки ще є час.
