Ключове фокусне слово «втрата води» вже у вступі: дослідники зафіксували утворення чотирьох континентальних «мегасухих» регіонів у північній півкулі, що становить серйозну загрозу для водної безпеки, сільського господарства, стабільності рівня моря та глобального порядку.

Про це пише ASU з посиланням на супутникові дані місій GRACE і GRACE-FO, які відстежували зміни наземного водного балансу понад два десятиліття.

Чотири регіони планетарної спраги

Мегависихання пришвидшується: дві Каліфорнії на рік

За словами авторів, площа висихаючих територій на суші зростає темпами, що дорівнюють подвоєній площі штату Каліфорнія щороку. При цьому сухі області висихають швидше, ніж зволожуються вологі — це інверсія довготривалих гідрологічних тенденцій.

Масштаб катастрофи: цифри, що лякають

75% населення планети нині проживає у 101 країні, що втрачали прісну воду останні 22 роки. І це на тлі прогнозованого зростання населення протягом наступних 50—60 років, за даними ООН.

Підземні води — прихований винуватець

Підземні води: джерело, що виснажує планету

Уперше вчені з’ясували, що 68% втрат води припадає саме на підземні води, що робить їх головним джерелом зростання рівня океану — більшим за вплив льодовиків Гренландії й Антарктиди разом узятих.

«Ці результати посилають, можливо, найтривожніше повідомлення про вплив зміни клімату на наші водні ресурси»,

— наголосив головний автор дослідження Джей Фамільєтті (Jay Famiglietti), професор Школи сталого розвитку ASU.

«Континенти висихають, доступність прісної води зменшується, а підвищення рівня моря пришвидшується. Наслідки подальшого надмірного використання підземних вод можуть підірвати продовольчу та водну безпеку для мільярдів людей у всьому світі. Це момент “всі руки на палубу” — нам потрібні негайні дії щодо глобальної водної безпеки».

2014—2015: точка неповернення

Поворотний момент: роки «мега-Ель-Ніньо»

Команда дослідників виявила, що переломна точка в континентальному висиханні настала у період 2014—2015 років — це так звані роки «мега-Ель-Ніньо». Саме тоді кліматичні екстремуми почали посилюватися, а виснаження підземних вод перевищило темпи танення льодовиків.

«Вражає, скільки невідновлюваної води ми втрачаємо»,

— зазначив Грішікеш Чанданпуркар (Hrishikesh A. Chandanpurkar), провідний автор дослідження та науковий співробітник ASU.

«Льодовики та глибокі підземні води — це свого роду стародавні трастові фонди. Замість того, щоб використовувати їх лише в часи потреби, як-от тривала посуха, ми сприймаємо їх як належне. Також ми не намагаємося поповнювати системи підземних вод у вологі роки і таким чином наближаємося до неминучого банкрутства прісної води».

Географія висихання: від Америки до України

Чотири мегазасушливі регіони: детальний перелік

Уперше зафіксовано, що локальні «гарячі точки» втрати води тепер поєднуються в континентальні зони висихання. Усього виокремлено чотири мегарегіони:

Південно-західна Північна Америка та Центральна Америка: охоплює основні сільськогосподарські регіони американського Південного Заходу, великі міста пустель — Фінікс, Тусон, Лас-Вегас, а також великі мегаполіси — Лос-Анджелес і Мехіко.

Аляска та Північна Канада: цей регіон включає танення альпійських льодовиків в Алясці та Британській Колумбії, танення снігу й багаторічної мерзлоти в канадських високих широтах, а також висихання в основних сільськогосподарських регіонах — Британській Колумбії та Саскачевані.

Північна Росія: регіон зазнає масового танення снігу та багаторічної мерзлоти у високих широтах.

Близький Схід — Північна Африка (МЕНА) та Пан-Євразія: цей регіон включає великі міста пустель — Дубай, Касабланку, Каїр, Багдад і Тегеран; основні регіони виробництва продовольства, включаючи Україну, північно-західну Індію та Північно-Китайську рівнину; Каспійське та Аральське моря, що висихають; а також великі міста — Барселону, Париж, Берлін, Дакку та Пекін.

Супутники бачать те, чого не передбачили моделі

Тропіки — виняток, а МГЕЗК — не передбачила

Дослідження також показало, що з 2002 року лише тропіки в середньому стали вологішими за широтою — це не було передбачено кліматичними моделями МГЕЗК (Міжурядова група експертів зі зміни клімату). Безперервний моніторинг критично важливий для розуміння довгострокових змін у водному циклі.

«Це дослідження дійсно показує, наскільки важливо мати безперервні спостереження за такою змінною, як наземне зберігання води», — пояснює Чанданпуркар. «Записи GRACE дійсно досягають такої тривалості, коли ми можемо надійно бачити довгострокові тенденції, відокремлені від кліматичної мінливості. Більше спостережень на місцях та обмін даними додатково підтримають цей поділ і допоможуть в управлінні водними ресурсами».

Час діяти: від науки до політики

Глобальна водна тривога

Безпрецедентний масштаб континентального висихання загрожує сільському господарству та продовольчій безпеці, біорізноманіттю, запасам прісної води та глобальній стабільності. Поточне дослідження підкреслює потребу в постійних масштабних дослідженнях для інформування політиків і громад про зростаючі водні виклики та можливості для створення значущих змін.

«Це дослідження має значення. Воно чітко показує, що нам терміново потрібні нові політики та стратегії управління підземними водами в глобальному масштабі», — заявив Фамільєтті, який також працює в Julie Ann Wrigley Global Futures Laboratory і раніше був старшим науковцем з питань води в Лабораторії реактивного руху NASA. «Хоча зусилля з пом’якшення зміни клімату стикаються з викликами, ми можемо вирішити проблему континентального висихання шляхом впровадження нових політик щодо регіональної та міжнародної стійкості підземних вод. Це, своєю чергою, сповільнить темпи підвищення рівня моря та допоможе зберегти воду для майбутніх поколінь».

Дослідження закликає до негайних дій для сповільнення та зворотного процесу виснаження підземних вод, захисту решти ресурсів прісної води та адаптації до зростаючого ризику дефіциту води та прибережних повеней. Дослідницька команда також зазначає, що стратегічне управління водними ресурсами, міжнародна співпраця та сталі політики є важливими для збереження води для майбутніх поколінь і пом’якшення подальшої шкоди планетарним системам.

Це дослідження також підтримає майбутній флагманський звіт Групи Світового банку, який глибше розгляне ці висновки, включаючи людські та економічні наслідки континентального висихання, і представить практичні рішення для країн щодо вирішення зростаючої кризи прісної води.

Чому це важливо знати

Для України наслідки глобального виснаження прісної води — стратегічні. Вона входить до зони мегазасушливого поясу Пан-Євразії разом з аграрними регіонами Північної Індії та Північного Китаю. Це означає:

Зменшення запасів води в Дніпрі та підземних горизонтах може поставити під загрозу не лише питне водопостачання, а й роботу ЗСУ, оборонної промисловості та сільського господарства.

Ризик підняття рівня Чорного моря внаслідок глобального підвищення рівня океану, спричиненого втратою підземних вод, уже перевищує вплив танення антарктичних льодовиків.

Україні потрібно долучитися до глобальної системи моніторингу водних ресурсів, а також розробити національну політику збереження й поповнення підземних вод — насамперед у контексті воєнного стану та відновлення після війни.

Це не просто питання екології — це питання національної безпеки та виживання.