Глобальна загроза: повернення до доантибіотикової епохи?

Криза більше не є лише потенційною загрозою — це «глобальна санітарна криза» (global health crisis), що вже забрала понад 1 мільйон життів за останні 30 років.

Як показано в новому дослідженні Nature Communications, антибіотикорезистентність призводить до «терапевтичних глухих кутів»: навіть незначні інфекції можуть бути смертельними, якщо антибіотики не діють. За прогнозами, оприлюдненими в The Lancet, кількість смертей до 2050 року може сягнути 39 мільйонів.

Головна причина — надмірне та неправильне застосування антибіотиків у медицині та агросекторі, що стимулює еволюцію бактерій. Попри освітні кампанії на кшталт «Les antibiotiques, c’est pas automatique», наукова спільнота визнає: потрібні радикально нові методи лікування.

Перша мішень — білок Mfd: як дезактивувати бактерії, не вбиваючи їх

Інститут сільськогосподарських досліджень Франції Inrae спільно з колегами дослідив роль білка Mfd, що є у всіх патогенних бактерій. Він виконує подвійну функцію: допомагає уникати імунної відповіді та сприяє мутаціям, що підвищують резистентність.

Ідея дослідників полягає у створенні молекули, яка блокує Mfd, не знищуючи саму бактерію. Це дозволяє зменшити її вірулентність і залишити недоторканими корисні мікроорганізми — зокрема мікробіом людини (human microbiota). У тестах на комахах і мишах зафіксоване зниження патогенності й здатності бактерій до мутації.

Мішень №2: грамнегативні бактерії — найстійкіші з усіх

Паралельне дослідження команди Пола Хергенротера (Paul Hergenrother), опубліковане в Nature у 2024 році, зосереджене на грамнегативних бактеріях (Gram-negative bacteria), відомих складною структурою клітинної стінки та високою здатністю до опору.

Їм вдалося виявити унікальну молекулу, яка блокує критичний механізм цих бактерій. Як і у випадку з Mfd, мова йде про селективний підхід: знищення патогенів без шкоди для мікробіому. Дослідження на мишах підтвердили ефективність методу.

Персоналізована фаготерапія: штучний інтелект як біологічна зброя

Фаготерапія (phage therapy) — це метод, відомий з початку XX століття, який нині переживає ренесанс. Вона передбачає використання бактеріофагів — вірусів, що атакують тільки певні бактерії.

Однак точний добір фага до конкретної бактеріальної інфекції — це надскладне завдання. Вихід може дати штучний інтелект.

У 2024 році дослідники з INSERM опублікували в Nature Microbiology результати проєкту, де алгоритм AI обробляв величезну базу фагів і пропонував «індивідуальні коктейлі» для лікування штамів E.coli. В 90% лабораторних тестів ці фагові суміші ефективно знищували резистентні бактерії.

Це відкриває шлях до персоналізованої фаготерапії (personalized phage therapy) — швидкого створення лікування, адаптованого до конкретного випадку.

Крок до людей: від мишей до лікарень — довгий шлях

Усі ці прориви — обнадійливі, але поки що перебувають на етапі лабораторних досліджень або дослідів на тваринах. До клінічного застосування необхідно пройти роки випробувань, що підтвердять безпечність, ефективність і масштабованість.

Водночас боротьба з супербактеріями вже почалась: системи охорони здоров’я по всьому світу відчувають тиск, спричинений зростанням резистентних інфекцій. Тому інвестиції в фундаментальні дослідження, підтримка клінічних випробувань і контроль за використанням антибіотиків — це ключові складові глобальної стратегії.

Чому це важливо знати

Антибіотикорезистентність — це не майбутнє, а теперішнє. Якщо ми не зможемо лікувати бактеріальні інфекції, постане загроза для таких сфер, як трансплантація органів, онкологія, неонатологія чи будь-яке хірургічне втручання.

Нові терапевтичні підходи — від блокування Mfd до фаготерапії на основі ШІ — можуть стати рятівним колом для медицини. Проте без системної підтримки та свідомого ставлення до антибіотиків жодна наукова зброя не буде достатньою.