Як зміниться майбутнє роботи в епоху загального штучного інтелекту: дослідження економіста з Єйлю
Економіст Паскуаль Рестрепо з Єйльського університету опублікував дослідження We Won’t be Missed: Work and Growth in the Era of AGI («Нас не бракуватиме: робота та розвиток в епоху AGI»), де змоделював довгострокові наслідки розвитку загального штучного інтелекту для ринків праці та економічного зростання.

Що таке загальний штучний інтелект (AGI)?
AGI — це технологія, яка дозволяє комп’ютерним системам виконувати будь-яку економічно цінну роботу, яку зараз роблять люди, використовуючи лише обчислювальні ресурси.
Чи зникне людська праця повністю?
Ні, люди продовжать працювати, але їхня роль в економіці кардинально зменшиться — частка доходів від праці у ВВП прямуватиме до нуля.
Скільки зароблятимуть працівники?
Зарплати будуть прив’язані до вартості обчислювальних ресурсів, потрібних для заміни людської праці, і перестануть зростати разом з економікою.
Яка робота залишиться людям?
Робота медсестер, психотерапевтів, офіціантів елітних ресторанів може залишитися за людьми — не тому, що AGI не зможе її виконати, а тому, що обчислювальна вартість відтворення людської емпатії та соціальної інтуїції буде економічно невиправданою.
Що відбудеться з роботою після появи AGI?
Економіст розділяє всю роботу на два фундаментальні типи. Перший — «критична робота» (bottleneck work): завдання, без яких економіка просто не може зростати. Це виробництво їжі та енергії, підтримка доріг та мереж, наукові відкриття, доставка товарів, оборона країни. Без цієї роботи економіка зупиниться.
Другий тип — «допоміжна робота» (accessory work): важлива для якості життя, але не критична для зростання. Художники, письменники, священники, працівники готелів та ресторанів — і так, навіть академічні економісти, як іронічно зазначає сам Рестрепо.
Головний висновок моделі: AGI повністю автоматизує всю «критичну робота» , бо це економічно вигідно. Але частину допоміжної роботи залишить людям — не з милосердя, а тому що на неї шкода витрачати дорогі обчислювальні ресурси.
Скільки коштуватиме людська праця?
За розрахунками моделі, зарплати працівників будуть прив’язані до обчислювальної вартості їх заміни — тобто скільки комп’ютерних ресурсів потрібно, щоб виконати ту саму роботу.
Це означає фундаментальну зміну: до AGI зарплати відображали важливість роботи та дефіцит кваліфікованих працівників. Після AGI зарплати відображатимуть лише обчислювальну вартість реплікації людської праці.
Часті запитання
Чи означає це, що люди стануть біднішими?
Ні, сумарний дохід усіх працівників буде вищим після переходу до AGI-економіки, ніж до неї. Але цей дохід перестане зростати.
Чи порушується принцип порівняльних витрат Рікардо?
AGI виконує всю критично важливу роботу, тоді як люди спеціалізуються на допоміжній — це не суперечить економічній теорії.
Коли це станеться?
Рестрепо моделює два сценарії переходу до AGI-економіки, і вони кардинально різняться.
Перший сценарій: технологічне обмеження. Поки ми не знаємо, як створити AGI для конкретних завдань, але маємо достатньо обчислювальних потужностей. У цьому випадку перехід буде хаотичним. Уявіть: сьогодні штучний інтелект навчився водити вантажівки — мільйони водіїв втрачають роботу за місяць. Але юристи раптом стають золотими, бо їхню роботу ще не зламали. Потім, через рік, проривається юридичний AGI — і тепер юристи на вулиці, а медсестри отримують космічні зарплати як останній бастіон людської праці.
Другий сценарій: обмеження потужностей. Ми знаємо, як автоматизувати все, але не маємо достатньо комп’ютерів. Тут перехід плавний та передбачуваний. Спочатку автоматизують найпростіші завдання (де на одну людино-годину потрібно мало обчислень), потім складніші. Працівники поступово переходять на складнішу роботу, зарплати знижуються повільно, без шокових стрибків.
Що буде з економічним зростанням?
В AGI-економіці зростання стає простим рівнянням: більше комп’ютерів = більший ВВП. Людський фактор зникає з формули.
Рестрепо розглядає сценарій, де AGI займається наукою. Результат: зростання прискорюється, але не вибухає. Чому? Бо навіть геніальний AGI потребує фізичних комп’ютерів для роботи, а їх кількість завжди обмежена. Ніякої сингулярності, ніякого нескінченного прориву — просто стабільне зростання в ногу з виробництвом чипів.
Цифри вражають масштабом. З 1980 по 2007 рік людство наростило обчислювальні потужності в тисячу разів — з 10^15 до 10^18 операцій за секунду. Зараз ми на рівні 10^21 флопс. Теоретична межа, за оцінками фізиків — 10^54 флопс, використовуючи всю доступну матерію та енергію. Це означає, що попереду ще 33 порядки зростання — астрономічний простір для розвитку, але все одно кінцевий.
Часті запитання
Чи можливий «вибух інтелекту» або сингулярність?
Модель показує, що навіть з AGI для науки економіка масштабується з обчислювальними ресурсами лінійно, без експоненціального вибуху.
Яка частка доходу піде власникам обчислювальних ресурсів?
Практично весь дохід — частка праці у ВВП прямуватиме до нуля, тоді як частка обчислювальних ресурсів — до 100%.
Чому це важливо знати
Дослідження Рестрепо не просто про економіку — воно про фундаментальну зміну людської ролі у світі. В AGI-економіці той, хто контролює дата-центри, контролює все. Людська праця, яка тисячоліттями була двигуном прогресу, стає економічним рудиментом.
Найгостріше питання Рестрепо ставить наприкінці: чи захочуть люди працювати, знаючи, що їхня праця нічого не змінює? Уявіть: завтра половина населення перестає працювати — і економіка навіть не помічає. Виробництво не падає, прогрес не зупиняється. AGI продовжує крутити колеса економіки без нас.
Назва дослідження We Won’t be Missed («Нас не бракуватиме») — це не песимізм, а холодна економічна реальність. У світі AGI людська праця стає хобі, а не необхідністю. Питання лише в тому, чи знайдемо ми в цьому хобі сенс — чи просто відійдемо вбік, визнавши, що наш час минув.