Що робить новий ШІ-інструмент Waldo?

Сканує пости в соцмережах (зокрема Reddit) для виявлення повідомлень про небезпечні побічні ефекти ліків та речовин, які користувачі не повідомляють офіційним структурам охорони здоров’я.

Наскільки точно працює система?

У тестуванні на 430 000 постах про канабіс Waldo правильно визначив проблемні випадки у 86% перевірених публікацій, що у 18 разів точніше за ChatGPT.

Чому це важливо для України?

Багато українців не мають доступу до лікарів або не знають офіційних способів повідомлення про проблеми з медпрепаратами, але активно діляться досвідом у соцмережах — саме звідти отримуючи інформацію, може допомогти така технологія.

Як працює система виявлення побічних ефектів

Waldo використовує машинне навчання для розпізнавання патернів у текстах користувачів соцмереж. Система навчалася на 10 000 попередньо перевірених дослідниками постах, де експерти вручну визначили описи проблемних реакцій на канабіспродукти.

Після навчання Waldo протестували на новому масиві даних — 430 000 публікаціях з Reddit-форумів, присвячених вживанню канабісу. Серед виявлених системою постів був драматичний заклик про допомогу:

«Допоможіть, будь ласка… Я не можу заспокоїтися, лежу на підлозі і панікую добрих 20 хвилин… Чи потрібна мені медична допомога?»

Автор повідомлення відчував панічні атаки протягом кількох днів після куріння марихуани.

Коли дослідники перевірили 250 випадково обраних публікацій з тих, що система позначила як проблемні, виявилося: 86% дійсно описували негативний досвід вживання канабіспродуктів. Це набагато вищий показник точності порівняно з ChatGPT, який у 18 разів частіше помилково визначав проблеми там, де їх не було.

Чому соцмережі важливі для охорони здоров’я

«Краса цієї роботи в тому, що вона показує: дослідники можуть отримувати інформацію з джерел, на які державні агенції, такі як Центри контролю та профілактики захворювань США, можуть не звертати уваги»,

— пояснює Річард Ломотей, експерт з інформаційних технологій з Університету штату Пенсільванія.

CDC та інші агенції проводять опитування або збирають самостійно повідомлені випадки побічних ефектів, але не моніторять соцмережі. А саме там «люди висловлюються вільно», наголошує Ломотей.

Джон Айєрс, дослідник громадського здоров’я з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, який працював над Waldo, підкреслює: багато людей не мають доступу до лікаря або не знають офіційного способу повідомити про негативний досвід із продуктом. Натомість вони діляться історіями в інтернеті. «Нам потрібно йти туди, де вони є», — каже він.

Чому обрали канабіс для дослідження

Команда зосередилася на канабіспродуктах невипадково.

«Люди мого віку, 20-річні, виростали в школі та коледжі з цими JUUL, вейпами, канабіспродуктами, — зазначає Каран Десаї, студент-медик з Мічиганського університету в Енн-Арборі. — Важливо знати, які побічні ефекти люди відчувають, використовуючи їх».

Канабіспродукти дуже популярні, проте значною мірою не регулюються. В Україні ситуація схожа: медичний канабіс залишається під забороною, хоча дискусії про його легалізацію точаться роками, а неофіційне вживання поширене. Система моніторингу побічних ефектів від таких речовин практично відсутня.

Часті запитання

Чи можна використовувати Waldo для інших ліків та препаратів?

Поки що невідомо. ШІ-інструменти, навчені на одному завданні, можуть працювати гірше навіть на дуже схожих задачах. Дослідники застерігають: потрібна обережність та додаткові тестування.

Чи не порушує це конфіденційність користувачів?

Експерти наголошують: таке моніторення має відбуватися «етично» із захистом приватності. Ідея в тому, щоб передавати інформацію про рідкісні побічні ефекти медичним працівникам з дотриманням анонімності користувачів.

Де це може бути найкориснішим?

Особливо в країнах без надійних систем моніторингу та звітності про побічні ефекти ліків — включно з Україною, де система фармаконагляду потребує значного вдосконалення.

Майбутнє технології у медицині

Ломотей бачить майбутнє, де системи на кшталт Waldo автоматично моніторять соцмережі. Якщо хтось описує рідкісну реакцію на ліки, алгоритм фіксує сигнал і передає його медикам — зберігаючи анонімність автора поста.

Айєрс підкреслює: навіть якщо на мільйон користувачів припадає один випадок небезпечної реакції, для цієї конкретної людини питання стоїть про здоров’я чи навіть життя. Його команда вірить: такі інструменти зможуть з’єднувати тих, хто потребує допомоги, з фахівцями, які можуть її надати.

Для України це особливо актуально. Система охорони здоров’я перевантажена з огляду на нинішню війну з РФ, мільйони людей не мають доступу до лікарів, а культура офіційного повідомлення про проблеми з ліками практично відсутня. Натомість українці активно діляться досвідом у телеграм-каналах та фейсбучних-групах. Технологія на зразок Waldo могла б перетворити ці розмови на ранню систему попередження про небезпечні препарати чи фальсифікати.

Чому це важливо знати

Waldo показує, як може виглядати моніторинг безпеки ліків у XXI столітті. Мільйони людей щодня діляться досвідом у соцмережах — включно з проблемами зі здоров’ям, про які ніколи не дізнаються лікарі чи державні агенції.

В Україні це особливо важливо. Система фармаконагляду застаріла, до лікарів важко потрапити, а про офіційні канали для повідомлення про побічні ефекти майже ніхто не знає. Зате українці активно обговорюють у телеграмі та фейсбуці все — від COVID-вакцин до знеболювальних та антибіотиків.

МОЗ могло б використати подібну технологію для раннього виявлення проблемних партій ліків, фальсифікатів або небезпечних комбінацій препаратів. Інформація вже є — просто ніхто її не збирає систематично.