Skip to main content

Чому зображення, згенеровані ШІ, так легко вводять нас в оману — і як навчитися їх розпізнавати

У новій публікації phys.org когнітивна психологиня Аррін Роббінс пояснює, чому наше мислення та візуальна увага так легко піддаються маніпуляціям через зображення, створені штучним інтелектом. І хоча багато з них містять очевидні помилки — шість пальців, неприродне світло, сходи в нікуди — більшість людей цього просто не помічають.

 |  Андрій Миколайчук  | 
a robot holding a camera
Авторська ілюстраційна генерація за допомогою Midjourney

“Під час повсякденного скролінгу люди звертають увагу на загальну естетику, а не на деталі. Наш зір — це не мікроскоп, а швидкий оглядовий інструмент”, — пояснює Роббінс, спеціалістка з візуального пошуку.


Ми вже це проходили — але тепер усе складніше

Проблема розпізнавання згенерованих зображень не нова: свого часу люди навчались виявляти фотошоп, а згодом — комп’ютерну графіку у фільмах. Але тут є принципова відмінність.

  • CGI та ретуш — це результат роботи художника.
  • Зображення ШІ — створені алгоритмом без людського контролю, часто на основі недосконалих даних.

Через це виникає феномен так званого “AI slop” — візуальні артефакти, які виглядають неправдоподібно, але все одно проходять непоміченими.


Чому мозок не помічає помилок

Роббінс наводить паралелі з психологічним експериментом “невидима горила”, де учасники, зосереджені на одному завданні (рахунок пасів у баскетболі), не помічають людину в костюмі горили, яка проходить перед камерою.

Так само, якщо ви дивитеся на красивий інтер’єр або портрет, не шукаючи помилок, ваш мозок просто їх фільтрує. Це називається вибірковою увагою та інатенційною сліпотою (inattentional blindness).

“Шостий палець — це нова горила, яка ховається у вас перед очима”, — каже Роббінс.


Додайте до цього швидке мислення

Людське мислення працює у двох режимах:

  • Система 1 — швидка, інтуїтивна, поверхнева.
  • Система 2 — повільна, логічна, аналітична.

Під час скролінгу у соцмережах домінує саме перша система, що робить нас вразливими до маніпуляцій. До того ж, зображення, які відповідають нашим очікуванням або переконанням, ми приймаємо без сумнівів — навіть якщо вони вигадані.


Наслідки: не просто естетика, а й дезінформація

Наївність у сприйнятті ШІ-зображень стає реальною загрозою, коли вони використовуються для впливу на думки або спотворення фактів. Наприклад:

  • Фейкове фото політика з “народом” викликає довіру.
  • Зображення з емоційним підтекстом підсилює правдоподібність супровідного тексту.
  • Люди починають вірити в події, які ніколи не відбувались, або забувають справжні факти.

Як навчитися розпізнавати ШІ-зображення

Роббінс радить 4 кроки:

  1. Прислухайтесь до інтуїції. Якщо щось здається “дивним” — не ігноруйте це.
  2. Скануйте візуальні підказки: руки, зуби, текст, відображення, тіні, анатомія.
  3. Поставте питання: Чи має зображення сенс? Чи можливе це насправді?
  4. Перевірте джерело: Хто опублікував? Чи є профіль реальним? Спробуйте зворотній пошук зображення.

Чому це важливо знати

У світі, де ШІ дедалі активніше впливає на наші враження, пам’ять і погляди, розуміння психології сприйняття стає ключовим інструментом медіаграмотності. Наша вразливість — не у слабкості розуму, а в швидкості, з якою ми сприймаємо інформацію. Тому єдиний спосіб протистояти — сповільнитись, зосередитись і ставити питання, навіть якщо картинка здається “занадто красивою”.