Дослідники проаналізували 844 професійні завдання у 104 професіях, опитавши 1500 працівників та 52 експертів із ШІ.
Революційна методологія
Шкала людської участі (Human Agency Scale)
Дослідники розробили п’ятирівневу шкалу H1-H5, яка визначає необхідний рівень людської участі:
- H1: Повна автоматизація без людини
- H2: Мінімальний людський контроль
- H3: Рівноправне партнерство людини та ШІ
- H4: ШІ як допоміжний інструмент
- H5: Виключно людська робота
Карта «бажання-можливості»
Завдання розподілені на 4 зони за двома параметрами — бажання працівників автоматизувати та технічні можливості ШІ:
🟢 «Зелена зона» — високе бажання + високі можливості 🔴 «Червона зона» — високі можливості, але низьке бажання
🟡 «Зона R&D» — високе бажання, але обмежені технології ⚪ «Низький пріоритет» — ні бажання, ні можливостей
Головні відкриття
Що працівники хочуть автоматизувати
46,1% завдань отримали позитивний рейтинг бажання автоматизації від працівників. Основна мотивація — звільнення часу для більш цінної роботи (69,38% відповідей).
Найбільше хочуть автоматизувати:
- Рутинні та повторювані завдання
- Стресові або ментально виснажливі задачі
- Складні обчислення та обробку даних
Найменше хочуть автоматизувати:
- Творчі професії (мистецтво, дизайн, медіа)
- Завдання, що вимагають людської емпатії
- Роботу з високою відповідальністю за рішення
Розрив між бажаннями та реальністю
Топ-10 професій з найвищим бажанням автоматизації становлять лише 1,26% від загального використання Claude.ai. Це свідчить про значний розрив між потребами працівників та поточним впровадженням ШІ.
Інвестиційні невідповідності
41% стартапів Y Combinator зосереджені в зонах «Низького пріоритету» та «Червоній зоні», тоді як перспективні завдання в «Зеленій зоні» та «Зоні R&D» залишаються недофінансованими.
Трансформація навичок
Втрачають цінність:
- Аналіз інформації
- Оновлення знань
- Рутинна обробка даних
Набувають важливості:
- Міжособистісна комунікація
- Організаційні навички
- Ухвалення рішень
- Творче мислення
- Навчання та наставництво
Професійні профілі
45,2% професій мають домінуючий рівень H3 (рівне партнерство), що підкреслює потенціал людино-машинної співпраці.
Професії з найвищим рівнем людської участі (H5):
- Редактори
- Математики
- Аерокосмічні інженери
Професії, готові до автоматизації (H1-H2):
- Програмісти
- Коректори
- Тревел-агенти
Практичні рекомендації
Для працівників:
- Розвивайте навички міжособистісної взаємодії
- Фокусуйтеся на творчих та координаційних завданнях
- Навчіться ефективно співпрацювати із ШІ-системами
Для роботодавців:
- Інвестуйте в завдання «Зеленої зони»
- Враховуйте побажання працівників при впровадженні ШІ
- Готуйте програми перекваліфікації для переходу на H3-H4 рівні
Для освітян:
- Переорієнтуйте навчальні програми на розвиток «людських» навичок
- Інтегруйте навчання роботі із ШІ в усі спеціальності
- Готуйте фахівців для гібридної людино-машинної роботи
Обмеження дослідження
- Охоплено лише 104 з 287 професій, що використовують комп’ютери
- Дані відображають стан на початок 2025 року
- Не враховані нові завдання, що можуть з’явитися з розвитком ШІ
- Працівники можуть недооцінювати реальні можливості ШІ
Висновок
Це дослідження пропонує першу систематичну карту трансформації ринку праці під впливом ШІ. Замість апокаліптичних прогнозів про «кінець роботи», воно показує складну мозаїку можливостей для людино-машинної співпраці. Ключ до успіху — правильне поєднання технологічних можливостей з людськими потребами та цінностями.
Чому це важливо знати
Для України, яка перебуває у стані війни й водночас активно інтегрується у цифрову економіку, ця методика має принципове значення:
- Професійне виживання: багато нинішніх вакансій на держслужбі, в освіті, медицині чи логістиці потрапляють у «червону зону».
- Навчання та рескілінг: карти «участі» і «хочу-можу» можна прямо інтегрувати у програми перекваліфікації ветеранів і переселенців.
- Ризики турбулентності: некерована автоматизація у «червоних зонах» (де люди не хочуть втрати контролю) — загроза соціальної стабільності.
- Нові професійні ніші: гібридна робота (H3–H4) — шанс для українських розробників, аналітиків і медіаторів на міжнародному ринку.
Україна повинна вже зараз запроваджувати власні версії таких «шкал участі» для ключових секторів: оборонпром, освіта, держуправління, медіа.
