Це явище дослідники назвали парадоксом сприйнятливості (Susceptibility Paradox). Провідний автор дослідження Лука Лучері з Information Sciences Institute при USC пояснює:

«Справа не лише в тому, хто ви — а в тому, де ви перебуваєте у мережі та з ким пов’язані».

Як працює парадокс сприйнятливості

Дослідники проаналізували поведінку користувачів X/Twitter, зосередившись на двох типах поширення контенту:

Індуковане впливом — коли користувач поширює щось після того, як побачив це у своєму колі.

Спонтанне поширення — коли допис виникає без очевидного зовнішнього впливу.

З’ясувалося, що менш сприйнятливі до впливу люди часто оточені більш сприйнятливими друзями. Це явище нагадує відомий парадокс дружби, згідно з яким ваші друзі зазвичай мають більше друзів, ніж ви. Але тут ідеться не про кількість зв’язків, а про якість сприйняття інформації.

«Сприйнятливість — це не просто особиста риса, — підкреслює Лучері. — Її можна передбачити, аналізуючи, наскільки піддатливі до впливу ті, хто вас оточує».

Кластери впливу: чому вразливість групується

Джиньї Є, перша авторка дослідження та аспірантка комп’ютерних наук USC, звертає увагу на те, що сприйнятливі користувачі не розподілені випадково по мережі:

«Ми побачили, що вони пов’язані між собою та піддаються впливу однаковим чином».

Це явище, відоме як гомофілія (це емоційна схильність людини взаємодіяти, спілкуватися з особами, подібними на неї, яких можна також описати як «побратим»), виявилося особливо сильним у випадках індукованого поширення. Люди, які діляться контентом під впливом інших, часто входять до щільних груп з подібною поведінкою. Таким чином, соціальний вплив формується не лише через пряму комунікацію, а й через саму структуру мережі — її щільність, характер зв’язків і повторюваність взаємодій.

Чи можна передбачити вірусність?

Дослідження показало, що поведінку, зумовлену впливом, можна передбачити з високою точністю. У багатьох випадках достатньо знати, як поводяться друзі користувача, щоб спрогнозувати його власну поведінку.

Спонтанне поширення виявилося складнішим для прогнозування. Коли люди діляться контентом без очевидного впливу оточення, їхні рішення важче передбачити лише на основі мережевих зв’язків. У таких випадках вирішальними стають індивідуальні характеристики та метадані акаунтів.

Цей контраст підтверджує ключовий висновок: деяка онлайн-поведінка формується переважно соціальним середовищем, тоді як інша визначається особистісними рисами.

Що далі?

Команда планує дослідити, як змінюється сприйнятливість з часом.

«Ми хочемо побачити, чи стають люди більш або менш піддатливими до впливу залежно від того, що відбувається в їхній мережі», — зазначає Джиньї Є.

Хоча результати дослідження мають теоретичний характер, автори відзначають їхній потенціал для практичного застосування.

«Розуміння того, як і де концентрується вплив у мережі, — це перший крок до протидії його шкідливим наслідкам», — підкреслює дослідниця.

Чому це важливо знати

Для України, яка перебуває під постійною гібридною загрозою з боку Росії, розуміння механізмів впливу в соціальних мережах має важливе значення. Якщо ваші друзі більш схильні до впливу, ніж ви, то саме через них можуть поширюватися дезінформація, пропаганда чи маніпулятивні тренди.

Дослідження USC допомагає зрозуміти: — чому деякі сегменти соцмереж стають «гарячими точками» впливу; — як працює динаміка групової поведінки; — чому варто звертати увагу не лише на власну інформаційну гігієну, а й на якість інформаційної екосистеми навколо.

Ці знання можуть бути застосовані в: — кампаніях з протидії фейкам; — розробці алгоритмів верифікації інформації; — забезпеченні інформаційної безпеки під час виборів; — громадських кампаніях з вакцинації, мобілізації та гуманітарній допомозі.

Картографування вразливості до впливу в онлайн-середовищі може стати основою для розробки ефективних стратегій протидії маніпуляціям і підтримки критичного мислення в суспільстві.