Археологи виявили історичний зв’язок між нерівністю та сталим розвитком
Дослідження археологів з Університету Дарема (Велика Британія) показало, що за останні 10 тисяч років більша соціальна нерівність часто супроводжувалася довшою тривалістю існування поселень. Про це йдеться в матеріалі, опублікованому в спеціальному випуску журналу Proceedings of the National Academy of Sciences, присвяченому глобальній динаміці нерівності, пише Phys.org.
Очолює дослідження професор Ден Лоренс з кафедри археології Даремського університету. Він наголошує: цей зв’язок не є причинно-наслідковим, тобто нерівність не є обов’язковою умовою довготривалого існування людських систем. Це відкриває можливість для побудови стійких суспільств без необхідності поглиблення розриву між багатими та бідними.
Як вимірювали нерівність
Дослідники проаналізували понад 47 500 археологічних житлових об’єктів із більш ніж 2 990 поселень по всьому світу, що існували протягом останніх 10 тисяч років. Основним показником соціальної нерівності виступала різниця в розмірах житла — чим більшою була різниця між великими та малими домівками, тим вищим був рівень нерівності.
Потім ці дані співставили з інформацією про тривалість заселення конкретного поселення — тобто скільки часу воно залишалося населеним до моменту його залишення або занепаду.
Що виявили дослідники
Дослідження виявило кореляцію: більш нерівні поселення, як правило, існували довше. Але водночас зростала і загальна складність та масштаб суспільств, що свідчить про наявність третього фактора — розвитку людських систем, який впливає і на тривалість, і на соціальну ієрархію.
Професор Лоренс підкреслює:
“Не можна сказати, що нерівність є необхідною умовою для створення складних або тривалих суспільств. Ми побачили лише паралельне зростання цих факторів”.
Це означає, що майбутнє не приречене на посилення нерівності — історія показує, що стійкість і тривалість можуть досягатися й іншими шляхами.
Історичні уроки для сучасності
Дослідження стало частиною міжнародного проекту, який охоплює кілька статей на тему соціальної нерівності, її витоків, наслідків та зв’язку з аграрними, структурними й ієрархічними особливостями давніх суспільств.
“ООН визначає сталий розвиток як такий, що задовольняє потреби нинішнього покоління, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої. Це визначення включає і тривалість, і рівність. Наше дослідження дає змогу краще зрозуміти, як ці два компоненти взаємодіяли протягом історії”, — коментує професор Лоренс.
Він наголошує, що в умовах сучасної кризи довіри, екологічних загроз і загострення нерівності, досвід тисячоліть може стати орієнтиром для формування справді сталого та справедливого майбутнього.
Чому це важливо знати
Це дослідження руйнує поширений міф про те, що зростання складності суспільства неминуче веде до поглиблення соціальної нерівності. Замість цього воно відкриває перспективу нової моделі сталого розвитку, яка не спирається на жертви слабших заради виживання системи. З огляду на виклики клімату, міграції та глобальної несправедливості, уроки археології стають дороговказом для політики майбутнього.