Про це повідомляє Axios, зазначаючи, що рішення пов’язане з новим законодавством ЄС, яке компанія вважає занадто складним для виконання та юридично невизначеним.

Що вимагає новий закон ЄС

Рішення Meta пов’язане з набуттям чинності регламенту TTPA (Transparency and Targeting of Political Advertising) — закону про прозорість і таргетування політичної реклами.

Від жовтня всі цифрові політичні оголошення в ЄС мають містити:

• чітке маркування, що це політична реклама
• ім’я замовника
• вартість кампанії
• опис аудиторії таргетингу
• уточнення щодо підтримуваної виборчої кампанії або соціальної ініціативи

Позиція Meta: надто складно і невизначено

У заяві компанії йдеться:

«Закон запроваджує значні додаткові зобов’язання для наших процесів і систем, що створюють неприйнятний рівень складності та правової невизначеності для рекламодавців і платформ, які працюють у ЄС».

Meta вважає, що нові вимоги можуть перешкодити роботі платформ, обмежити конкуренцію та вибір для споживачів.

Google вчинила так само

Meta — не перша компанія, яка відреагувала на нові вимоги.

Google уже минулого року оголосила, що також зупинить розміщення політичної реклами в ЄС з тих самих причин.

Подібну практику компанія вже застосовувала в інших країнах із жорсткими вимогами — Бразилії, Франції та Канаді.

У Google підкреслили:

«Закон надто широкий, що ускладнює надійну ідентифікацію політичної реклами в масштабі».

Чи це заборона на політику в соцмережах?

Ні. Meta уточнила:

Користувачі, політики та партії в ЄС зможуть і надалі публікувати політичний контент у звичайному форматі — тексти, відео, трансляції. Заборона стосується лише платного розміщення реклами, яка потрапляє під визначення політичної чи соціальної.

Передісторія: чому компанії запровадили власну прозорість

Meta і Google запровадили власні системи прозорості політичної реклами ще кілька років тому:

• бази даних політичних оголошень
• відкриті звіти про витрати
• інструменти для громадського моніторингу

Ці ініціативи мали на меті саморегулювання, щоб уникнути надмірного тиску з боку законодавців. Проте тепер технологічні гіганти вважають, що регуляція ЄС зайшла надто далеко.

Що це означає для України

Для України це рішення може мати кілька наслідків:

Обмеження доступу європейських партій, рухів і українських діаспор до цифрової агітації у Facebook та Instagram. Це ускладнить мобілізацію підтримки, збори коштів або адвокаційні кампанії серед громадян ЄС.

Якщо подібні моделі регулювання поширяться на інші країни, це може стати прецедентом для обмеження політичного трафіку у Facebook — включно з Україною.

Поява «білих плям» у виборчих кампаніях — адже таргетована реклама стала ключовим інструментом не лише великих партій, а й локальних ініціатив, правозахисних груп, молодіжних рухів.

Це сигнал, що майбутнє політичної комунікації в соцмережах буде значно складнішим. Уже зараз потрібно розробляти нові підходи до цифрової агітації, які відповідатимуть суворим стандартам прозорості.