Як Ілон Маск став «елоном» Америки

На початку XXI століття Ілон Маск розпочав космічну експансію, яка за два десятиліття перетворила його компанію SpaceX на головного підрядника уряду США, а самого Маска — на людину, від якої залежить американська присутність у космосі.

Маск від початку вважав свою місію рятівною: створити нову людську цивілізацію на Марсі, ізольовану від земних загроз — ядерної війни, кліматичних катастроф, штучного інтелекту. Він захопився футуристичною утопією Вернера фон Брауна, який ще у 1949 році в романі «Проєкт Марс» описував технократичну державу на Червоній планеті. На чолі цієї марсіанської держави мав стояти верховний лідер, відомий як Елон.

У цьому світогляді Маск — не просто бізнесмен, а пророк. Заради космічного майбутнього він не лише заснував SpaceX, а й перетворив Starlink на найпотужнішу у світі супутникову мережу, без якої тепер не можуть обійтися ні армії, ні уряди.

Від тріумфу до капітуляції: як NASA втратила космос

NASA виникла 1958 року як державна відповідь на космічну гонку. Програма «Аполлон» стала кульмінацією державної амбіції: 400 тисяч працівників, 28 мільярдів доларів інвестицій (у сьогоднішніх грошах — понад 300 мільярдів), міжнародний престиж та гуманістичне бачення місії «для всього людства».

Та з 1980-х років агентство поступово деградувало: скорочення бюджетів, приватизація проєктів, втрата інженерної компетенції, а після катастрофи «Челленджера» — бюрократизація та страх перед інноваціями.

Ось покращений варіант:

Натомість SpaceX, яку Маск заснував 2002 року, спочатку ледь животіла й вижила лише завдяки державним грантам NASA. Проте за два десятиліття компанія не просто стала на ноги — вона фактично витіснила саме агентство. У 2024 році SpaceX здійснила 95% усіх американських ракетних запусків, перетворившись із підрядника на монополіста.

Залежність США від Маска: військовий і геополітичний вимір

SpaceX контролює не лише пуски, а й супутникову інфраструктуру зв’язку, без якої не функціонує сучасна армія. Через Starshield — військовий підрозділ SpaceX — компанія забезпечує комунікацію Пентагону, відстеження гіперзвукових ракет та глобальне спостереження.

У війні в Україні Starlink став життєво необхідним. Але вже восени 2022 року Маск відмовив у розширенні покриття над Кримом, що зірвало заплановану атаку на російський флот у Севастополі. Згодом він самостійно обмежував доступ до мережі в районах бойових дій.

«Моя система Starlink — це основа української армії. Увесь їхній фронт впаде, якщо я її вимкну», — написав він у соцмережі X.

Цей випадок оголив загрозу: військові операції союзників США можуть залежати від настроїв однієї людини.

Конфлікт із Трампом: космічна боротьба за владу

На початку 2025 року Маск і Дональд Трамп виглядали як ідеальні союзники: мільярдер очолив новостворений Департамент урядової ефективності та з ентузіазмом взявся за демонтаж федеральної бюрократії. Однак їхній тандем протримався лише кілька місяців. Коли Трамп відкликав номінацію Джареда Айзекмена — друга та бізнес-партнера Маска — на посаду керівника NASA, конфлікт вибухнув миттєво. Маск пригрозив припинити польоти SpaceX до Міжнародної космічної станції, фактично тримаючи в заручниках американських астронавтів. Трамп відповів не менш жорстко — погрозою переглянути державні контракти SpaceX на суму 22 мільярди доларів.

Парадокс у тому, що публічна війна між Маском і Трампом лише зміцнила позиції SpaceX. Поки магнати обмінювалися погрозами в соцмережах, Пентагон тихо підписав із компанією Маска контракти на розгортання секретної мережі MILNET — понад 480 військових супутників. Більше того: у проєкті федерального бюджету на 2026 рік для Маска закладено мільярд доларів на підготовку місії на Марс — його особисту одержимість.

Ціна цієї марсіанської фантазії виявилася жорстокою. Бюджет NASA урізали на чверть, штат скоротили на третину. Під ніж потрапили справжні наукові програми — дослідження клімату Землі, космічні телескопи, астрофізичні місії. Десятиліття роботи вчених принесли в жертву амбіціям одного мільярдера, який мріє стати «елоном» Червоної планети.

«Елон» Червоної планети: від колонізації до селекції

Маск відверто говорить про свої плани: колонізація Марса — це не просто переселення, а створення нової форми людської цивілізації. Перше марсіанське місто вже має назву — Термінус, запозичену з романів Азімова. Команди SpaceX розробляють не лише житлові модулі, а й критерії відбору «генетично придатних» колоністів. Розглядається навіть можливість редагування генів для адаптації до марсіанських умов. Платформа X стане полігоном для тестування децентралізованого управління — прообразу майбутнього марсіанського уряду.

Маск не соромиться жорстокої правди про ціну своєї мрії. «Люди, ймовірно, помруть дорогою, як це траплялося під час заселення Сполучених Штатів», — спокійно каже він біографу Волтеру Айзексону. — «Але це буде неймовірно надихаюче, і ми повинні мати надихаючі речі у світі».

Його план тераформування Марса межує з божевіллям: підірвати термоядерні бомби над полюсами планети, щоб запустити парниковий ефект. SpaceX навіть випустила футболки з написом «Nuke Mars» — перетворивши апокаліптичну фантазію на маркетинговий жарт.

За цією одержимістю проглядається родинна історія. Дід Маска, Джошуа Галдеман, у 1950 році втік із Канади до апартеїдної Південної Африки, шукаючи суспільство, здатне «протистояти занепаду західної цивілізації». Онук повторює шлях діда — тільки його ПАР розташована за мільйони кілометрів від Землі, а роль рятівника білої раси замінила місія порятунку всього людства. Принаймні так він це подає.

NASA шукає істину, Маск будує імперію

Поки Маск будує свою марсіанську імперію, NASA тихо продовжує справжню роботу — розгадує фундаментальні таємниці Всесвіту. Телескоп Джеймса Вебба зазирає в минуле на 13 мільярдів років, показуючи народження перших галактик. Зонд OSIRIS-REx привіз на Землю зразки астероїда Бенну — можливо, саме такі космічні тіла колись принесли на нашу планету складові життя. Марсохід Perseverance методично шукає сліди древніх мікроорганізмів у висохлих річищах Червоної планети.

Ці місії не дають яскравих шоу з вибухами ракет і обіцянками колонізації. Вони тривають роками, коштують мільярди, але не приносять прибутку. Їхня цінність в іншому — у відповідях на питання, які людство ставило з початку часів: Звідки ми? Чи самотні ми у Всесвіті? Як народився і помре наш світ?

«На відміну від технологічних побічних продуктів, які NASA часто рекламує Конгресу для виправдання свого існування, ці відкриття — це шлях до самопізнання людства», — пише Френклін Фоер.

Контраст вражає. Програма «Аполлон» проголошувала місію «для всього людства» — і ці слова викарбувані на табличці, залишеній на Місяці. Маск теж обіцяє врятувати людство, але його візія зводиться до порятунку обраних, які зможуть заплатити за квиток в один кінець. Державна мрія про загальний прогрес перетворилася на приватну одержимість одного мільярдера, який бачить себе рятівником — чи радше володарем — нового світу.

Чому це важливо знати

Для України, яка залежить від західної підтримки, технологій і супутникового зв’язку, концентрація критичної інфраструктури в руках одного бізнесмена — це стратегічний ризик. Маск уже впливав на хід бойових дій, обмежуючи Starlink у зоні Криму. Його непередбачуваність і особисті контакти з Путіним створюють політичну загрозу, яка потребує пошуку незалежних альтернатив.

Водночас скорочення бюджету NASA може підірвати наукову співпрацю й призвести до відмови від місій, у яких Україна могла б брати участь як партнер. Замість міжнародної космічної солідарності ми спостерігаємо приватизацію Всесвіту — з ідеологією сили замість науки.