Відрубані голови та божественність: як правителі утверджували владу

Одним із правителів того часу був цар Скорпіон. Його ім’я збереглося в написі «Володіння царя Гора Скорпіона» поряд із трьома ієрогліфами, що позначають назву місця. Кілька років тому Моренц визначив цей напис як найдавніший відомий топонім у світовій історії.

У новій книзі «Культура і влада в додинастичному Єгипті» вчені аналізують наскельні зображення, через які Скорпіон та інші протодинастичні правителі демонстрували свою владу. Найбрутальніша сцена показує царя, який топче переможеного ворога, а позаду видніються дві відрубані голови — символ абсолютного тріумфу. Інше масштабне зображення — «човен богів», який тягнуть 25 чоловіків. Дослідники вважають, що це символізує священні процесії, які з’єднували долину Нілу з пустельними територіями.

Моренц називає цей феномен «формуванням фараонства» — процесом створення образу правителя, який одночасно божественний і земний, безпосередньо пов’язаний із головними богами. Для Скорпіона такою божественною парою були Бат — небесна корова, зображувана як коров’яча голова із зірками, та Мін — покровитель периферійних мисливських угідь.

«Царі-звірі»: символіка імен

На скелях Ваді-ель-Малік дослідники виявили своєрідний «царський наскельний фриз» — матрицю, де правителі, які панували один за одним, представлені своїми іменами разом із зображеннями тварин-символів.

Династична послідовність починається з царя Гора-Сокола. За ним правив цар Бик, який передував Скорпіону. Але найдавнішим виявився правитель на ім’я Сколопендра — назва походить від отруйної багатоніжки. Це ім’я нещодавно відкрив саме Моренц.

«Більшість ранніх імен правителів пов’язані з небезпечними тваринами, що втілюють владу»,

— пояснює єгиптолог. Сокіл, бик, скорпіон, сколопендра — кожна з цих істот несла загрозу і викликала страх, що було основою тогочасної концепції суверенітету.

Нові технології та майбутні дослідження

Для виявлення прихованих деталей дослідники застосували цифрові методи аналізу. Сотні фотографій, зроблених під різними кутами, обробляли потужними комп’ютерними алгоритмами. Це дозволило побачити контури наскельних зображень, які неможливо розгледіти неозброєним оком.

«Територіальна держава була тоді абсолютно новим явищем. Тому потрібно було винайти способи візуалізації таких незвичних претензій на суверенітет — в образах і текстах», — пояснює Моренц появу цього унікального наскельного мистецтва.

Вчений переконаний, що Ваді-ель-Малік — ключ до розуміння того, як на соціокультурній периферії наприкінці четвертого тисячоліття до нашої ери зароджувалася державність. Моренц наполягає на створенні тут археологічного центру та туристичної інфраструктури, щоб зробити це місце доступним для дослідників і відвідувачів.

Чому це важливо знати

Відкриття у Ваді-ель-Малік розкриває універсальні механізми легітимації влади — поєднання насильства, сакральності та символічних кодів, які працюють уже понад 5000 років.

Для України, що бореться за своє існування, це дослідження має особливе значення. Воно показує, що формування і захист державності завжди супроводжувалися боротьбою за символи, історичну пам’ять і територіальний контроль.

Від наскельних малюнків до сучасних медіа — візуальні образи залишаються потужною зброєю в боротьбі за легітимність.

Дослідження єгипетських написів нагадує: способи утвердження суверенітету не змінилися за тисячоліття. Змінилися лише технології.