У світі, де доступ до інформації здійснюється миттєво, здатність відрізняти правду від вигадки є важливою як ніколи. Медіаграмотність не лише дає змогу свідомо використовувати соціальні мережі, штучний інтелект (AI) та інші цифрові платформи, але й допомагає краще розуміти власні упередження.

Зі зростанням кількості AI-генерованих зображень, синтетичних аудіозаписів і deepfake-відео, які імітують слова чи дії людей, стає дедалі важче відрізнити правду від фальсифікації. Без належних навичок медіаграмотності легко стати жертвою маніпуляцій і дезінформації.

«Коли суспільство не може відрізнити факти від вигадки і не намагається перевірити інформацію, це небезпечно, — зазначає Білл Любінгер, заступник віцепрезидента з питань медіа-зв’язків Case Western Reserve University. — Медіа- та інформаційна грамотність є критично важливою для освіченого, вільнодумного й процвітаючого суспільства».

Як змінили соціальні медіа та AI споживання інформації?

AI значно ускладнив визначення джерел інформації та її достовірності. Навіть традиційні медіа (наприклад, газети та телебачення) використовують AI у своїй роботі, але часто не розкривають, як саме. Соціальні медіа та аналітика, орієнтована на клікабельність і анонімні коментарі, відсувають змістовність на другий план.

На що слід звертати увагу при оцінці достовірності новин?

Любінгер радить бути обережними із заявами на кшталт «безпрецедентний», «найперший», «найбільший», «ніколи раніше» та іншими гучними висловами. Також варто насторожитися, якщо джерела інформації залишаються анонімними без вагомих причин — така практика є винятком, який дозволяється професійною журналістикою лише за поважних обставин.

Які ризики для традиційних медіа у цифрову епоху?

Любінгер порівнює ситуацію з дитячим коміксом Goofus and Gallant у журналі Highlights for Children, де один герой робив усе правильно, а інший – усе неправильно. За його словами, AI має захопливий потенціал, але в ненадійних руках може бути небезпечним. З огляду на це медіаграмотність стає ще більш важливою, адже традиційні медіа продовжать скорочуватися, зменшуючи вибір і вплив.

Як можна перевіряти інформацію у повсякденному житті?

Любінгер рекомендує урізноманітнювати джерела інформації та досліджувати походження новин. Варто бути допитливим, не зупинятися на заголовках чи фрагментах у соцмережах. Слід ставити собі запитання: чи є подача об’єктивною, чи вона справедлива і точна, чи медіа мають зацікавленість у певній точці зору через фінансові або інші інтереси.

Чому це важливо знати

З огляду на швидкий розвиток технологій та проникнення AI у медіа, навички медіаграмотності є запорукою захисту від маніпуляцій. Вони допомагають зберігати критичне мислення, обирати надійні джерела інформації та не потрапляти у пастки фейкових новин. У добу, коли традиційні медіа скорочують обсяги, а алгоритми соцмереж формують стрічки під наші уподобання, здатність самостійно перевіряти факти набуває вирішального значення для збереження інформаційної гігієни суспільства.