- Що таке технологічний детермінізм в контексті AI? Концепція, згідно з якою розвиток штучного інтелекту та автоматизації відбувається за заздалегідь визначеним шляхом, незалежно від людських рішень чи регулювань.
- Хто стверджує про неминучість повної автоматизації? Дослідники Matthew Barnett, Tamay Besiroglu та Ege Erdil — троє колишніх співробітників організації з безпеки штучного інтелекту Epoch AI, які заснували стартап Mechanize для створення систем повної автоматизації економіки.
- Які докази підтверджують теорію технологічного детермінізму? Два ключові докази: по-перше, одночасні незалежні винаходи — телефон відкрили в один день 1876 року в США та Канаді, реактивний двигун створили паралельно у Великій Британії та Німеччині наприкінці 1930-х. По-друге, ізольовані цивілізації незалежно винайшли ті самі технології — письмо, металургію, колесо — що доводить існування єдиного логічного шляху технологічного розвитку.
- Чому повна автоматизація робочих місць неминуча? Жодна країна не зможе відмовитися від AI-автоматизації через глобальну конкуренцію: держави, які не впроваджуватимуть штучний інтелект, швидко втратять економічні та військові позиції. Автономні AI-системи масштабуються необмежено — тисяча роботів може одночасно виконувати роботу тисячі людей без додаткових витрат на навчання чи відпочинок, що робить їх економічно вигіднішими за людську працю.
Як дерево технологій визначає наше майбутнє
Технологічний прогрес відбувається за логічною послідовністю, де кожна інновація базується на попередніх відкриттях, формуючи так зване «дерево технологій». Неможливо винайти телескоп, не навчившись шліфувати оптичні лінзи, або створити електричне освітлення, не з’ясувавши, як генерувати електрику.
Концепція технологічного детермінізму, яку приписують американському соціологу Торстейну Веблену (1857–1929), стверджує, що технологія є автономною силою, здатною формувати суспільні норми та структури. Люди не проєктували це дерево технологій — воно виникло з факторів поза нашим контролем.
Дослідники наводять два переконливі докази цієї теорії.
- По-перше, технології регулярно з’являються відразу після того, як стають можливими, часто їх відкривають одночасно незалежні дослідники, які ніколи не чули один про одного.
- По-друге, ізольовані суспільства, стикаючись зі схожими проблемами, приходять до однакових фундаментальних технологій.
Скільки разів винаходили одне й те саме
Процес Холла–Еру, який нині використовується для виплавки світового запасу алюмінію, був відкритий 1886 року двома різними людьми, розділеними океаном: Чарльзом Мартіном Холлом у США та Полем Еру у Франції. Обидва працювали незалежно, використовуючи однаковий метод розчинення оксиду алюмінію в розплавленому кріоліті з електролізом. Жоден не знав про роботу іншого.
Реактивний двигун був вперше продемонстрований незалежно наприкінці 1930-х років британським інженером Френком Вітлом та німецьким інженером Гансом фон Охайном. Конструкція фон Охайна першою піднялася в повітря (1939 рік), і він також був першим, хто запустив свій двигун (березень 1937), за ним ішов Вітл (квітень 1937).
Найбільш вражаючим є випадок із телефоном. 14 лютого 1876 року адвокат Олександра Грема Белла подав патентну заявку на телефон того ж дня, коли адвокат Елайши Грея подав застереження на майже ідентичну конструкцію. Заявка Белла була зареєстрована як п’ята того дня, Грея — як тридцять дев’ята. Белл отримав патент, і час цих подань відіграв роль у визначенні того, кого пам’ятатимуть як винахідника телефона.
Як ізольовані цивілізації приходили до однакових рішень
Коли іспанський конкістадор Ернан Кортес висадився в Мексиці 1519 року, він зіткнувся з цивілізацією, яка розвивалася ізольовано від Європи понад 10 тисяч років. Ацтеки та іспанці, здавалося, не мали нічого спільного: різні мови, релігії, культурні традиції.
Але при детальнішому розгляді з’явилися дивовижні паралелі. Обидві цивілізації незалежно одна від одної створили розвинене сільське господарство з системами зрошення та терасами на схилах. Обидві будували міста за принципом прямокутної сітки вулиць з центральною площею. Обидві винайшли концепцію нуля в математиці, використовували гроші для торгівлі, виготовляли барвисті тканини з бавовни та зводили величні кам’яні споруди.
Це не збіг. Цивілізації, розділені тисячами кілометрів і тисячоліттями, незалежно винайшли металургію, колесо, письмо та створили державні структури з бюрократією. Деталі відрізнялися через різні доступні матеріали: месопотамці писали на глиняних табличках, єгиптяни — на папірусі, китайці — на бамбукових пластинах, мезоамериканці — на папері з кори дерев. Але базова технологія письма виникла у всіх незалежно.
Це доводить: коли цивілізації стикаються з однаковими проблемами, вони приходять до однакових рішень. Технологічний розвиток йде не випадковими шляхами, а за єдиною логікою, продиктованою фізичними законами та людськими потребами.
Чому людство не контролює технологічну траєкторію
Ядерну енергетику жорстко регулюють у багатьох країнах, але це не доводить, що людство контролює технологічний прогрес. Атомні станції легко обмежити, бо існують альтернативи: вугілля, нафта, газ, гідроелектростанції. Всі вони дають струм приблизно за однакову ціну.
Справжній тест — це технології без замінників. Візьмімо ядерну зброю. Вона в тисячі разів потужніша за звичайні бомби. Саме тому дев’ять країн створили ядерний арсенал, незважаючи на десятиліття міжнародного тиску та договорів про нерозповсюдження. Коли технологія дає величезну перевагу, її неможливо зупинити.
Історія постійно це підтверджує. У XV–XVI століттях Католицька церква намагалася контролювати друкарські верстати через систему ліцензій та цензури. Результат? Протестантська реформація поширилася Європою саме завдяки масовому друку памфлетів та перекладів Біблії.
На початку XIX століття Британія заборонила вивозити промислові машини, щоб зберегти монополію на виробництво. Через кілька років ці самі машини контрабандою опинилися в Німеччині, Франції та США. Промислова революція прийшла туди всупереч британським законам.
Паттерн очевидний: коли технологія дає швидкі та масштабні переваги в економіці чи війні, спроби її заборонити приречені. Можна відтермінувати на кілька років, але не зупинити назавжди.
Скільки поколінь потрібно для винаходу клонування
Клонування людини здається справжнім контрприкладом, але важливо враховувати часові масштаби. Навіть якщо повністю розвинене, клонування зайняло б багато десятиліть, якщо не століть, щоб забезпечити значущі конкурентні переваги. Минуло лише близько одного людського покоління з того часу, як клонування людини стало технологічно можливим. Той факт, що ми не розвинули його лише через одне покоління, говорить відносно мало про здатність людства протистояти технологіям, які забезпечують негайні та великі конкурентні переваги.
Загальна картина свідчить: коли технологія пропонує швидкі, переважаючі економічні чи військові переваги тим, хто її приймає, спроби запобігти її розвитку зазнають невдачі. Затримка або регулювання її використання може бути можливими, але повна відмова від технології, здається, перевищує наші можливості.
Чому повна автоматизація неминуча через AI
Mechanize створює віртуальні робочі середовища, де AI-системи навчатимуться виконувати будь-яку роботу в глобальній економіці — компанія оцінює цей ринок у 60 трильйонів доларів щорічно. Це приблизно дорівнює сумарній зарплаті всіх працівників планети.
AI — це технологія, яку неможливо заборонити. Причина проста: штучний інтелект може підвищити продуктивність у будь-якій галузі економіки. Країни, які відмовляться від AI, програють конкуренцію тим, хто його впровадить. Причому програють швидко — за 5-10 років, а не за покоління.
Багато хто сподівається на компроміс: мовляв, AI допомагатиме людям, а не замінюватиме їх. Створимо розумних асистентів, і всі залишаться при роботі. Ця надія не спрацює.
Так, найближчими роками AI справді доповнюватимуть людську працю — поки вони недостатньо досконалі. Але економічна логіка невблаганна: повністю автономні системи завжди вигідніші за симбіоз «людина + AI».
Порівняйте два сценарії прибирання готелю. Варіант А: дати прибиральниці роботизований пилосос. Варіант Б: створити робота, який сам прибирає номер від початку до кінця. У варіанті А продуктивність зросте вдвічі. У варіанті Б — у сто разів: один оператор керуватиме сотнею роботів одночасно, вони працюватимуть 24/7 без вихідних та відпусток.
Компанії, які оберуть варіант Б, знищать конкурентів з варіантом А. А ті, хто взагалі відмовиться від автоматизації, збанкрутують першими. Так працює ринкова економіка.
Чому повна автоматизація бажана для суспільства
Добре, припустімо, автоматизація неминуча. Але може, варто її гальмувати? Дати людям більше часу адаптуватися, зберегти робочі місця хоча б на покоління?
Засновники Mechanize вважають інакше. Їхній аргумент: затримка автоматизації відкладає медичні прориви, які можуть врятувати мільйони життів. Повністю автоматизовані лабораторії тестуватимуть препарати в сотні разів швидше, ніж людські дослідники. Хвороби, на вивчення яких зараз йдуть десятиліття, можуть бути переможені за роки.
Крім медицини, вони обіцяють революцію в матеріалознавстві, енергетиці, виробництві їжі. У найбільш оптимістичному сценарії — навіть технології покращення людського мислення та контролю над емоціями.
Звучить як наукова фантастика? Так. Але варто пам’ятати: 100 років тому так само фантастично виглядали антибіотики та космічні польоти.
Що думають експерти з безпеки AI про Mechanize
Перехід трьох дослідників з організації безпеки AI Epoch AI до заснування Mechanize викликав обурення в спільноті експертів зі штучного інтелекту. Критики звинувачують їх у конфлікті інтересів: вони використовували знання про можливості та ризики AI, отримані в некомерційній організації, щоб створити стартап, який прискорює саме ті процеси, проти яких попереджали.
Один з коментаторів на форумі Effective Altruism написав:
«Схоже, дослідження Epoch прямо живили розробку frontier-систем. Сподівався, що цього не станеться».
Інші поставили під сумнів чесність самої Epoch AI, яка публічно побажала засновникам успіху у новому проєкті.
Компанія привернула інвесторів-важковаговиків: Ната Фрідмана (колишній CEO GitHub), Патріка Коллісона (засновник Stripe) та Джеффа Діна (головний науковець Google AI). Їхня підтримка сигналізує: Кремнієва долина робить ставку на швидку автоматизацію, незважаючи на застереження щодо безпеки.
Основні претензії критиків:
- Етична проблема. Дослідники працювали над оцінкою ризиків AI, а тепер використовують ці самі знання для створення систем, які можуть реалізувати ці ризики.
- Соціальні наслідки. Масштабна автоматизація може залишити без роботи сотні мільйонів людей швидше, ніж економіка зможе створити нові робочі місця.
- Концентрація влади. Якщо кілька компаній контролюватимуть AI, що замінює людську працю, вони матимуть безпрецедентну економічну та політичну владу.
Як українським компаніям готуватися до епохи автоматизації
Україна має одну з найбільших IT-спільнот Європи — понад 300 тисяч розробників. Багато українських компаній уже працюють над AI-проєктами для західних замовників. Теза про неминучість автоматизації ставить питання: чи встигнемо ми стати творцями цих технологій, чи залишимося споживачами чужих рішень?
Є вікно можливостей. Поки великі корпорації тільки експериментують з повною автоматизацією, українські стартапи можуть зайняти ніші: AI для аграрного сектору, автоматизація відбудови інфраструктури після війни, системи для дистанційної медицини в сільській місцевості.
Але є й ризики. Україна вже зараз стикається з дефіцитом кадрів через війну та еміграцію. Якщо AI швидко замінить масові професії — бухгалтери, юристи-асистенти, перекладачі, водії — без альтернативних робочих місць, соціальна напруга лише зросте.
Чого не робить уряд
Поки що в Україні немає публічної дискусії про автоматизацію. Нема стратегії перекваліфікації працівників. Нема плану, як адаптувати соціальну систему до світу, де третина професій може зникнути за 10-15 років.
Для порівняння: Сінгапур запустив програму SkillsFuture — кожен громадянин отримує кредит на перенавчання. Естонія інтегрує AI в державні сервіси, одночасно навчаючи чиновників працювати з новими інструментами. Україні потрібна схожа стратегія — але адаптована до реалій воєнного та повоєнного часу.
Питання не в тому, чи прийде автоматизація в Україну. Вона вже тут: ChatGPT використовують мільйони українців, AI-інструменти з’являються в бізнесі щомісяця. Питання в тому, хто контролюватиме цей процес і хто отримає вигоди.
Часті питання
- Чи можна зупинити розвиток AI та автоматизацію? Згідно з теорією технологічного детермінізму, жодна країна не може дозволити собі відмовитися від AI через економічну та військову конкуренцію. Ті, хто не впроваджує нові технології, швидко втрачають конкурентоспроможність.
- Скільки робочих місць зникне через автоматизацію? Mechanize оцінює потенційний ринок автоматизації у 18 трильйонів доларів щорічно лише в США — це сукупна заробітна плата всіх американських працівників, що вказує на масштабність майбутніх змін.
- Чи створить автоматизація нові робочі місця? Історично технологічні революції створювали нові категорії професій, але темп змін через AI може бути швидшим, ніж здатність економіки адаптуватися.
Чому це важливо знати
Історія технологій показує: ми не можемо зупинити винаходи, які дають величезні переваги. Ядерну зброю не заборонили, інтернет не обмежили, криптовалюти не знищили, незважаючи на десятиліття спроб. AI, який обіцяє автоматизувати будь-яку роботу, не стане винятком.
Mechanize — це лише один з десятків стартапів, які ставлять на повну автоматизацію. Якщо не вони, то хтось інший створить ці технології. Питання вже не «чи станеться автоматизація», а «коли» і «хто контролюватиме».
Для України це особливо критично. Українці відновлюють економіку в час війни з Росією, що стала найбільшою війною в Європі з 1945 року. Якщо будуть вкладені ресурси в галузі, які зникнуть через 10 років, це юуде катастрофою. Якщо пропустимо хвилю AI-технологій, залишимося на узбіччі глобальної економіки.
Три сценарії для України:
Сценарій 1: Творці. Українські компанії створюють AI-інструменти для автоматизації, експортують їх, заробляють мільярди. Приклад: як Grammarly завоював світ, так можуть з’явитися українські лідери в AI-автоматизації для логістики, агро, будівництва.
Сценарій 2: Адаптація. Ми не лідируємо, але швидко впроваджуємо чужі технології. Створюємо програми перенавчання, адаптуємо соціальну систему, пом’якшуємо удар. Втрачаємо частину робочих місць, але економіка залишається конкурентоспроможною.
Сценарій 3: Відставання. Ігноруємо тренд, поки не стане пізно. Масове безробіття, еміграція кваліфікованих кадрів, залежність від іноземних AI-систем. Той самий шлях, який пройшли країни, що пропустили промислову революцію.
Теза Mechanize про технологічний детермінізм — це не просто філософські роздуми. Це попередження: готуйтесь зараз, або пожалкуєте через п’ять років. Історія не прощає тим, хто ігнорує технологічні революції.
Джерела:
