ChatGPT знижує когнітивну активність і креативність — дослідження MIT

Учасники експерименту, які створювали тексти за допомогою чат-бота, демонстрували на 60% вищу ефективність, але витрачали на 32% менше ментальних зусиль. Через чотири місяці після завершення експерименту ці учасники мали на 15% нижчу робочу пам’ять, ніж ті, хто працював без допомоги штучного інтелекту.

Ризики ChatGPT: ефективність сьогодні — дефіцит мислення завтра

У дослідженні «Ваш мозок на ChatGPT» (Your Brain on ChatGPT) взяли участь 54 добровольці, яких поділили на три групи: перша працювала з чат-ботом, друга — з Google, третя — без будь-якої підтримки. За допомогою електроенцефалографа з 32 електродами вчені зафіксували, що в користувачів ChatGPT зв’язність у альфа- і бета-діапазонах знизилася вдвічі, також помітно впала виконавча увага.

Хоча учасники швидше редагували тексти, журі оцінювало їх як «позбавлені душі та стилю». Через три місяці ті самі люди демонстрували робочу пам’ять на 15% нижчу порівняно з іншими групами.

Автори спираються на теорію когнітивного навантаження (germane load) — зусилля, необхідного для перетворення інформації на стійке знання. Дослідження Case Western Reserve University показують, що ChatGPT руйнує цей процес, створюючи когнітивну заборгованість, подібну до технічного боргу в програмуванні: виграш сьогодні обертається у програш завтра.

Освіта й креативність: тривожні наслідки використання чат-ботів

Кожен четвертий американський підліток уже використовує чат-ботів для домашніх завдань — удвічі більше, ніж у 2023 році. Професори, нейрофізіологи та психологи попереджають: делегування мислення штучному інтелекту загрожує гомогенізацією думки та втратою оригінальності.

Програмування: ефективність без розуміння

У сфері ІТ ChatGPT та Copilot показують приріст продуктивності на 26% (з відхиленням 10%), згідно з дослідженнями Microsoft, Accenture та компанії з Fortune 100. Однак розрив між досвідченими розробниками й новачками вражає.

Пат Кейсі, технічний директор ServiceNow (10-та у світі софтверна компанія за капіталізацією), описує проблему як «вузьке горлечко»: ШІ забирає завдання джуніорів, позбавляючи їх можливості навчитися дебагінгу та архітектурі — критичним навичкам для переходу на сеньйорський рівень. При цьому ефективність ШІ в дебагінгу залишається низькою — від 8% до 37% успішності за даними Microsoft.

Молодші програмісти частіше:

• приймають застарілі або некоректні рішення, якщо код компілюється
• створюють крихкі системи, яких не розуміють повністю
• не можуть виправити помилки в згенерованому ШІ коді

Розробники, які покладаються на «vibe coding» — метод швидкого прототипування зі ШІ, коли код пишеться «на відчуттях» — потрапляють у пастку. Перші 70% проєкту вони проходять із вражаючою швидкістю, але на фінішній прямій все змінюється: останні 30% перетворюються на виснажливий марафон, де кожен крок дається важче за попередній.

У тесті, де студенти мали розширити незнайомий код, Copilot пришвидшив написання на 35%, але скоротив час вивчення існуючої структури на третину. Багато учасників висловили занепокоєння, що не розуміють загальної архітектури.

Чому це важливо для України

Українські освітяни, розробники та управлінці активно впроваджують ШІ-інструменти. Але досвід MIT і Case Western попереджає: надмірне покладання на ШІ веде до атрофії ключових навичок — пам’яті, креативності, системного мислення.

Для країни, яка веде війну й одночасно модернізує економіку, критично важливо зберігати когнітивну автономію. Інакше ризикуємо виростити покоління швидких виконавців без глибини мислення — небезпечна перспектива для військової справи, державного управління та технологічного розвитку.