Про це пише The Conversation з посиланням на дослідження Кетрін Лок та Тами Лівер. У центрі уваги — не лише технічні можливості ШІ, а й питання точності, довіри та користі для людей з вадами зору.

ШІ в службі інклюзії: від камери до екрана

Яскравим прикладом використання штучного інтелекту (ШІ) для людей з інвалідністю стала резонансна реклама Google Pixel 8, показана під час Super Bowl 2024 року. Особливість проєкту в тому, що його режисером став Адам Морс — професіонал, який сам має порушення зору.

Реклама демонструє, як сучасні технології смартфона дозволяють незрячим користувачам та людям із низьким зором самостійно робити фотографії та знімати відео. Це стає можливим завдяки комплексному підходу:

• тактильний зворотний зв’язок (вібрації, що передають інформацію)
• аудіопідказки, що орієнтують користувача
• спеціальні анімації, адаптовані для людей з різним ступенем порушення зору

Ця реклама не лише здобула схвальні відгуки за інклюзивний підхід, але й продемонструвала реальний потенціал ШІ для розширення доступності цифрових технологій, особливо в роботі з візуальним контентом.

Що таке аудіоопис і чому він важливий

Аудіоопис — це спеціальний звуковий супровід, який робить візуальний контент доступним для всіх. Він складається з коментарів, що описують ключові візуальні елементи:

• дії персонажів, які не супроводжуються діалогами
• зміни локацій та сцен
• важливі деталі костюмів та декорацій
• міміку та жести, що передають емоції
• текст, який з’являється на екрані

Хоча аудіоопис створювався насамперед для незрячих людей та осіб із порушеннями зору, нові дослідження показують його ширшу цінність. Він допомагає краще сприймати зміст людям з різними особливостями сприйняття, зокрема з розладами аутистичного спектру. Навіть глядачі без інвалідності відзначають, що аудіоопис дозволяє помітити важливі деталі, які вони могли б пропустити.

Традиційно створення аудіоопису вимагало злагодженої роботи кількох професіоналів: сценаристів, які вміють передати візуальний контекст лаконічно і точно; дикторів з виразною дикцією; технічних фахівців, які інтегрують опис в оригінальний звуковий ряд. Проте сьогодні великі стрімінгові сервіси, включаючи Netflix та Amazon Prime, активно експериментують з використанням штучного інтелекту для автоматизації цього процесу — від часткової допомоги сценаристам до повної генерації аудіоописів.

Переваги і ризики ШІ в озвученні описів

Застосування штучного інтелекту для створення аудіоописів відкриває нові можливості, але разом з тим породжує серйозні виклики. Важливо об’єктивно оцінити обидві сторони цієї технологічної інновації.

Безперечні переваги:

• Економічність та швидкість – автоматизація значно знижує витрати та час на створення аудіоописів, що може збільшити їх доступність для незалежних студій та малобюджетних проєктів.
• Персоналізація досвіду – користувачі отримують можливість налаштовувати аудіоопис під свої потреби: обирати тембр і темп голосу, рівень деталізації, акцент чи навіть стиль опису.
• Охоплення більшого обсягу контенту – автоматизація дозволяє створювати аудіоописи для архівних матеріалів, незалежного кіно та інших форматів, які раніше залишалися недоступними через високу вартість традиційного процесу.

Суттєві ризики та застереження:

• Проблеми з якістю та виразністю – синтетичні голоси часто звучать неприродно, монотонно і можуть не передавати тонкі емоційні нюанси, критично важливі для розуміння контексту сцени.
• Ризики недостовірності – як зазначають дослідники, системи штучного інтелекту схильні до «галюцинацій» – ситуацій, коли алгоритм генерує переконливі, але вигадані описи, які не відповідають реальному вмісту відео. Для людей, які повністю покладаються на аудіоопис, такі помилки особливо критичні.
• Знецінення людської експертизи – професійні автори та диктори аудіоописів привносять не лише технічні навички, але й культурну чутливість, творчий підхід і контекстуальне розуміння, які поки що неможливо повністю алгоритмізувати.

Чи забере ШІ роботу у сценаристів?

Тривожні сигнали з ринку технологій показують, що загроза втрати робочих місць через автоматизацію цілком реальна. Наприклад, мовний додаток Duolingo нещодавно оголосив про стратегічний перехід до моделі AI-first (пріоритет штучного інтелекту), що призвело до звільнення значної кількості підрядників, роботу яких тепер виконують алгоритми. Подібний сценарій цілком можливий і в індустрії аудіоописів, особливо якщо економічна ефективність стане єдиним критерієм для ухвалення рішень.

Однак експерти галузі схиляються до думки, що оптимальним рішенням буде не повна заміна, а продумана співпраця людини та машини. У такій моделі штучний інтелект може взяти на себе:

• створення початкового варіанту опису
• базову ідентифікацію об’єктів та персонажів
• технічну синхронізацію з відеорядом

При цьому людина залишається незамінною для:

• забезпечення культурного контексту та нюансів
• додавання емоційного забарвлення
• контролю точності та достовірності
• уникнення стереотипів та етичних проблем

Такий гібридний підхід має потенціал поєднати масштабованість автоматизації з якістю та чутливістю людської роботи. Навіть передові технологічні компанії визнають, що повна автоматизація творчих процесів, особливо тих, що потребують емпатії та культурної компетентності, залишається віддаленою перспективою.

Довіра — головна умова

Для людей з порушеннями зору, які покладаються на технології доступності в повсякденному житті, абсолютна точність є не просто бажаною характеристикою — вона критично необхідна. Авторки дослідження однозначно підкреслюють: у цій сфері підхід «швидше і дешевше» може мати катастрофічні наслідки.

Коли зрячі користувачі стикаються з помилками у виконанні завдань штучним інтелектом, вони зазвичай можуть виявити і виправити їх. Натомість для незрячої людини помилка в аудіоописі може призвести до:

• спотворення сприйняття контенту
• неможливості повноцінно брати участь у культурному діалозі
• втрати довіри до технологій, які мали б розширювати можливості

Особливе занепокоєння викликає той факт, що наразі існує значний дефіцит систематичних досліджень про реальний досвід взаємодії людей з порушеннями зору з новими технологіями аудіоопису. Експерти з доступності наголошують: розробка без урахування потреб кінцевих користувачів створює ризик появи технологій, які технічно працюють, але не вирішують реальних проблем.

Для ефективного розвитку цих технологій необхідно:

• проводити систематичні дослідження з активним залученням спільноти людей з порушеннями зору
• розробляти стандарти якості, засновані на відгуках користувачів
• створювати механізми незалежної перевірки точності аудіоописів
• впроваджувати прозорі системи зворотного зв’язку

Тільки такий підхід, орієнтований на користувача, може гарантувати, що технології штучного інтелекту справді сприятимуть інклюзії, а не поглиблюватимуть цифрову нерівність через неякісну або недостовірну інформацію.

Приклади корисних ШІ-інструментів

Інноваційні інструменти: як штучний інтелект розширює можливості незрячих користувачів

Незважаючи на виклики, ринок уже пропонує успішні приклади застосування штучного інтелекту для підтримки людей з порушеннями зору. Серед таких рішень особливої уваги заслуговують:

• Seeing AI (Microsoft) — потужний мобільний додаток, що перетворює звичайний смартфон на багатофункціональний асистент для незрячих. Програма використовує камеру пристрою та алгоритми комп’ютерного зору для:
  • розпізнавання та зачитування друкованого тексту в реальному часі
  • ідентифікації об’єктів у навколишньому середовищі
  • розпізнавання облич знайомих людей
  • опису сцен та визначення кольорів
  • зчитування штрих-кодів продуктів із озвученням інформації
• Be My AI — інноваційний розвиток популярного сервісу Be My Eyes. Якщо в оригінальній версії незрячі користувачі отримували допомогу від мережі волонтерів, які через відеозв’язок описували, що бачать на камері смартфона, то нова версія з підтримкою ШІ:
  • пропонує миттєвий опис фотографій без необхідності чекати на доступність волонтера
  • забезпечує конфіденційність у ситуаціях, коли користувач не хоче показувати особисту інформацію сторонній людині
  • працює цілодобово без обмежень

Ці успішні приклади демонструють, що штучний інтелект може значно покращити якість життя людей з порушеннями зору, але за дотримання важливих умов:

1. Чітке розуміння меж відповідальності технології та ситуацій, де її використання доречне
2. Розробка з активним залученням спільноти незрячих користувачів на всіх етапах
3. Постійне вдосконалення на основі реального досвіду користування
4. Забезпечення альтернативних варіантів доступу в критично важливих ситуаціях

Комбінація цих підходів забезпечує не просто технологічну інновацію, а суттєве розширення самостійності та можливостей людей з порушеннями зору.

Чому це важливо знати

Розвиток технологій штучного інтелекту відкриває безпрецедентні можливості для забезпечення справжньої інклюзивності, особливо коли йдеться про доступ до візуального контенту. Ми стоїмо на порозі епохи, коли фільми, телепрограми, мистецькі експозиції та інші форми візуальної культури можуть стати по-справжньому доступними для всіх.

Проте важливо пам’ятати: технологія — це інструмент, а не самоціль. Надмірне захоплення автоматизацією без глибокого розуміння специфічних потреб людей з інвалідністю ризикує перетворити навіть найдосконаліші технологічні рішення на порожню формальність, що не вирішує реальних проблем.

Якісні аудіоописи — це значно більше, ніж просто технічна функція чи додаткова опція. Це:

• фундаментальна умова рівного доступу до культурного простору
• інструмент соціальної інтеграції та порозуміння
• засіб подолання бар’єрів між різними способами сприйняття світу

Саме тому критично важливо знайти баланс між технологічними інноваціями та людським фактором. У ситуаціях, де необхідна культурна чутливість, емоційна інтелігентність, креативність та високий рівень емпатії, повна автоматизація може виявитися контрпродуктивною.

Оптимальний шлях розвитку полягає у співпраці людини і машини, де штучний інтелект розширює можливості людей, а не замінює їх. Технології мають посилювати людське розуміння, а не нівелювати його. Лише в такому випадку ми зможемо створити справді інклюзивне суспільство, де кожна людина має повноцінний доступ до всього багатства інформації, культури та розваг незалежно від особливостей сприйняття.