1. Революційна гіпотеза: природа піддається моделюванню

Хассабіс висунув сміливу гіпотезу у своїй Нобелівській лекції: будь-який патерн у природі можна ефективно змоделювати класичними алгоритмами. Чому це важливо? Якщо він правий, то білки, погода, навіть свідомість – все це лише питання правильного алгоритму. Природа не випадкова – вона пройшла “виживання найстабільнішого”, і це робить її передбачуваною.

2. VO3 розуміє фізику без підручників

Відеомодель VO3 від Google може реалістично зображати рідини під пресом чи складне освітлення. Парадокс: система навчилася фізиці просто дивлячись YouTube! Це кидає виклик переконанню, що для розуміння світу AI потрібне фізичне тіло. Можливо, пасивного спостереження достатньо?

3. Відеоігри майбутнього: світи, що живуть

Хассабіс мріє створити ігри, де кожен вибір гравця породжує унікальний всесвіт. Не ілюзія вибору, а справжні відкриті світи, згенеровані AI в реальному часі. Його пост-AGI проект? Повернутися до створення ігор – але таких, яких людство ще не бачило.

4. P=NP як фізична проблема

Якщо інформація – фундаментальніша за енергію та матерію, то класичне питання теорії складності стає питанням про природу реальності. Хассабіс вірить: більшість природних систем можна змоделювати на звичайних комп’ютерах. Квантові обчислення можуть знадобитися лише для штучних проблем.

5. Еволюція алгоритмів: код, що пише себе

AlphaEvolve поєднує еволюційний пошук з потужністю мовних моделей. Це крок до систем, що можуть самовдосконалюватися – але поки що лише інкрементально. Великий стрибок, на кшталт винаходу архітектури Transformer, залишається поза досяжністю.

6. Віртуальна клітина: 25-річна мрія

Від AlphaFold до повного моделювання живої клітини – амбітний план Хассабіса. Спочатку дріжджова клітина, потім – можливо, симуляція виникнення життя. Це дозволить проводити біологічні експерименти в 100 разів швидше.

7. AGI до 2030? Критерії генія

50% ймовірність AGI протягом 5 років. Але як дізнатися? Хассабіс шукає “моменти Move 37” – коли AI створить нову наукову гіпотезу або винайде гру, глибоку як Go. Не просто виконання завдань, а справжня творчість.

8. Енергетична революція через AI

Три типи масштабування вимагають колосальної енергії. Рішення? AI допоможе створити fusion-реактори та нові сонячні матеріали. Мета – цивілізація типу I за Кардашовим, де енергія практично безкоштовна, а ресурсні війни – в минулому.

9. Від аутсайдера до лідера за рік

Google DeepMind трансформувався від відставання до лідерства в LLM. Секрет? Поєднання стартап-ментальності з ресурсами гіганта. “Безжальний прогрес і безжальний реліз” – нова мантра команди.

10. Інтерфейси: кінець ери текстових полів

Майбутні AI-інтерфейси будуть персоналізованими та мультимодальними. Уявіть “Minority Report”, але адаптований під ваш стиль мислення. Текстові чати здаватимуться архаїчними вже через кілька років.

11. Програмісти не зникнуть – вони стануть суперлюдьми

Топ-програмісти стануть в 10 разів продуктивнішими, використовуючи AI як розширення розуму. Але зміни прийдуть швидко – 10x вплив індустріальної революції за 10 років замість 100.

12. P(doom): між страхом та надією

Хассабіс відмовляється називати точну ймовірність катастрофи – це створює ілюзію точності. Але ризик “не нульовий і не незначний”. Єдиний розумний підхід – обережний оптимізм плюс 10x більше досліджень безпеки.

13. Уроки фон Неймана: розум недостатній

Книга “The Maniac” нагадує: самої лише логіки замало для керування потужними технологіями. Потрібен духовний вимір, людяність. Хассабіс мріє про CERN-подібну колаборацію для AGI, а не новий Манхеттенський проект.

14. Свідомість: останній рубіж

Чи можна змоделювати свідомість на кремнії? Хассабіс сперечається з Пенроузом, вірячи що квантова механіка не потрібна. Але справжній тест – чи зможемо ми відчути емпатію до кремнієвого розуму? Можливо, нейроінтерфейси дадуть відповідь.

15. Ігри як філософія життя

Від програмування ігор у 90-х до керування AI-революцією – Хассабіс залишається вірним ідеї: ігри вчать нас програвати, вигравати та приймати рішення. Вони – безпечний простір для тренування найважливішого навику людства – адаптивності.

Чому це важливо знати

Ідеї Хассабіса — не лише про технології, а про нову епістемологію. Вони змінюють уявлення про природу, інтелект, свободу й межі людства. Якщо його передбачення справдяться, ми увійдемо в епоху, де симуляція реальності, штучне життя та нелінійне мислення стануть не футуризмом, а нормою. І водночас — постане нове моральне запитання: що означає бути людиною в епоху, де AI може бути не менш свідомим за нас?

Повне інтерв’ю демонструє унікальне поєднання технічної геніальності та філософської глибини Хассабіса. Його візія майбутнього одночасно тривожна та надихаюча – світ радикального достатку, але також світ, де людство має переосмислити саму суть того, що означає бути людиною.