Транспортні експерти: кредит на метро на Троєщину в 1,5 млрд євро — це марнотратство
Активісти спільноти «Пасажири Києва» закликали депутатів Київради не голосувати за проєкт рішення про залучення кредиту в 1,5 млрд євро на будівництво метро на Троєщину. Вони називають ініціативу «марнотратством під час війни» і наголошують, що проєкт застарів і не має економічного обґрунтування.
У чому суть звернення
За словами спільноти, голосування у Київраді за документ (проєкт рішення № 29451) не має реальної необхідності, адже кредитора для проєкту ще не знайдено. Активісти вважають, що мер Києва Віталій Кличко намагається перекласти політичну відповідальність за непопулярне рішення на депутатів.
Чому проєкт вважають застарілим
Активісти нагадують, що техніко-економічне обґрунтування метро на Троєщину створене ще в 1993 році, а проєктна документація завершена у 2012-му. Вона, за їхніми словами, «базується на технологіях і даних 30-річної давнини» і не відповідає сучасним потребам міста.
Економічні аргументи
«Пасажири Києва» вказують, що метро є надзвичайно дорогим у будівництві та обслуговуванні. За розрахунками Світового банку 2020 року, розширення швидкісного трамваю з Троєщини до Лук’янівки є у чотири рази дешевшим і достатнім для покриття пасажиропотоку.
- Вартість будівництва метро: близько 1,5 млрд євро.
- Вартість трамвайної лінії: близько 400 млн євро.
- Щорічні витрати на утримання метро: у 4 рази вищі, ніж трамваю.
Активісти також наголошують, що держава не має ресурсів для надання гарантій під такий кредит у воєнний час.
Основні ризики
Світовий банк у попередніх висновках зазначав, що подібний проєкт може стати фінансово непосильним для столиці й зменшити можливості міста фінансувати освіту, медицину чи оборону.
Заклик до громади
«Метро на Троєщину — це міф, який політики намагаються продати людям понад 30 років. Ми не дозволимо владі обманювати громаду та закликаємо не підтримувати кредит у 1,5 млрд євро», — йдеться у зверненні активістів.
Хто такі «Пасажири Києва»
Громадська ініціатива «Пасажири Києва» об’єднує транспортних фахівців, активістів та пасажирів задля просування системних змін у міській транспортній сфері. Серед їхніх пріоритетів — перехід на безготівкову оплату за транспортну роботу, контроль за виділеними смугами, зміна тарифної моделі, залучення міжнародних інвестицій та реорганізація маршрутної мережі.
До співзасновників спільноти входять відомі урбаністи, транспортні аналітики й активісти: Олександр Гречко, Олександр Рак, Антон Гаген, Вадим Денисенко, Віталій Селик, В’ячеслав Скриль, Олег Васильєв, Сергій Пасюта, Костянтин Андріюк, Олександр Рудоманов, Дмитро Макагон та Іван Вербицький.
Чому це варто знати
Дискусія навколо будівництва метро на Троєщину виходить далеко за межі транспортного питання — це приклад того, як стратегічні рішення про розвиток міста ухвалюються без належної економічної оцінки.
