Київщина серед регіонів, які відчують новий формат агроекспорту: ЄС і Україна погодили нові квоти
Європейський Союз та Україна досягли принципової згоди щодо нового формату безмитної торгівлі в аграрному секторі, повідомляє L’Express. Угода балансує між підтримкою України та захистом інтересів європейських фермерів через систему квот на чутливі товари.
Компроміс після безмитного режиму
30 червня Європейська комісія оголосила про досягнення «угоди в принципі» з Україною щодо продовження режиму вільної торгівлі з важливими поправками для чутливих аграрних секторів. Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович назвав домовленість «збалансованою, справедливою та реалістичною», підкресливши, що вона включає квоти на такі продукти, як яйця, цукор і пшениця.
З 2022 року ЄС скасував мита на український агроекспорт у межах підтримки країни у війні проти Росії. Ці надзвичайні заходи мали діяти до 5 червня 2025 року. Однак зростання протестів європейських фермерів, які скаржилися на «нечесну конкуренцію» з боку України — аграрного гіганта з нижчими виробничими витратами — змусило Брюссель шукати компромісне рішення.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила подвійну мету угоди:
«Ми забезпечуємо стабільний торговельний потік з України до Європи і водночас захищаємо інтереси наших фермерів».
Квоти вищі за довоєнні, але нижчі за пікові
Новий формат передбачає диференційований підхід до різних категорій продукції. Квоти встановлюються на основні сільськогосподарські товари: пшеницю, кукурудзу, цукор, мед, м’ясо птиці та яйця.
Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен пояснив логіку нових обмежень: квоти будуть вищими за показники довоєнної угоди 2016 року, але нижчими за рекордні обсяги імпорту останніх трьох років. Такий підхід дозволяє зберегти підтримку України, одночасно запобігаючи надмірному тиску на європейський ринок.
Водночас інші товари — зокрема виноградний сік та кисломолочні продукти — будуть повністю лібералізовані, що відкриває нові можливості для українських виробників у цих нішах.
Україна гармонізує стандарти до 2028 року
Важливою складовою угоди стало зобов’язання України поступово адаптувати свої виробничі стандарти до норм ЄС до 2028 року. Особлива увага приділяється використанню пестицидів та загальній безпечності харчової продукції — питанням, які традиційно турбують європейських споживачів.
Єврокомісія також передбачила механізми захисту — спеціальні клаузули, які дозволять швидко реагувати в разі дестабілізації європейського ринку через різке зростання українського імпорту. Це має заспокоїти фермерів ЄС, які побоюються раптових коливань цін.
Фермерські спілки вимагають деталей
Реакція європейського аграрного лобі залишається стриманою. Copa-Cogeca — організація, що представляє основні профспілки фермерів ЄС — позитивно оцінила прагнення до «гармонізації стандартів» та наявність «запобіжних механізмів». Однак представники організації висловили занепокоєння:
«Ми закликаємо Комісію якнайшвидше оприлюднити повний текст угоди. Нас турбує можливе виключення деяких видів продукції, таких як ячмінь або етанол, із системи захисту».
Наразі угода залишається принциповою — попереду технічні переговори та процес схвалення державами-членами ЄС. До остаточного рішення діє перехідний режим із поверненням до квот 2016 року, що викликало невдоволення Києва.
Аграрна роль Київщини у структурі експорту України
Київщина, як один з ключових аграрних регіонів України, спеціалізується на експорті різноманітних агропродуктів, що мають стабільний попит на європейському та світовому ринках. Основні категорії експорту включають:
- Зернові культури: Київщина є важливим постачальником пшениці та кукурудзи. Зерно складає основу українського агроекспорту, і частка Київської області в цьому секторі залишається значущою.
- Соняшникова олія: Україна — один з провідних експортерів соняшникової олії у світі, і Київщина активно залучена до цього виробництва та експорту.
- Горіхи та насіння: Особливо зростає експорт волоських горіхів і насіння гарбуза. Ці продукти високо цінуються на ринках ЄС і Близького Сходу.
- Соєві боби: Вирощування сої на Київщині дозволяє активно експортувати її як для переробки на олію, так і як білкову кормову сировину.
- Овочі та фрукти: Хоча їх експортна частка менша, свіжі продукти з Київщини мають стабільний попит — зокрема у Польщі, Німеччині та країнах Балтії.
Таким чином, Київщина залишається стратегічним регіоном аграрної економіки України, а нові торговельні механізми з ЄС безпосередньо впливатимуть на експортні можливості місцевих виробників.
Чому це важливо знати
Для України ця домовленість має стратегічне значення в умовах війни. Аграрний експорт залишається однією з небагатьох стабільних валютних опор економіки, забезпечуючи критично важливі надходження до бюджету.
Збереження доступу до європейського ринку — навіть із квотами — це не лише економічна необхідність, а й політичний сигнал про незмінність підтримки ЄС. Водночас вимога гармонізації стандартів створює додатковий стимул для модернізації українського агросектору та його інтеграції в європейський економічний простір.
Для українських виробників нова реальність означає як виклики, так і можливості. Адаптація до європейських норм вимагатиме інвестицій та змін у виробничих процесах, але відкриє двері до преміального ринку з вищими цінами та стабільним попитом.
