- Що сталося з китайським художником у Києві? Wu Ziyang із провінції Цзянсу приїхав до столиці України в жовтні 2024 року як фіналіст премії PinchukArtCentre і пережив дві дронові атаки за 10 днів перебування, ховаючись у ванній кімнаті під час повітряної тривоги.
- Яке правило виживання він дізнався? Під час атаки ірано-російського дрона «Шахед» потрібно, щоб було дві стіни між людиною і безпілотником — це основне правило, яке 35-річний художник засвоїв у Києві від місцевих жителів.
- Що він створив після візиту? Свій досвід війни Wu Ziyang перетворив на мистецький проєкт «Two Walls: Ordinary War Rehearsal» (2025), використовуючи штучний інтелект для створення симуляцій повсякденного життя під обстрілами — від готельної ванної кімнати до нічних клубів.
Що художник побачив у воюючому Києві?
Прибувши до Києва, Wu Ziyang відкрив для себе несподівану реальність воюючої країни: український ринок симуляторів на базі штучного інтелекту здебільшого зосереджений на військовій тематиці. Військовослужбовці тренуються у віртуальних симуляціях перед відправкою на фронт, а повернувшись, знову програють бойові сценарії — вже для психологічної реабілітації.
За 10 днів у столиці художник пережив дві повітряні тривоги через дронові атаки. Під час однієї з них він ховався у ванній кімнаті готелю.
«Звісно, я нічого не робив, окрім скролінгу Douyin — китайської версії TikTok. Але повітряні сирени ревіли навкруги», — згадує 35-річний митець.
Нічне життя Києва вразило Wu Ziyang контрастом: клуби працювали попри війну, а відвідувачі користувалися телеграм-ботами, які відстежують пересування мобілізаційних патрулів вулицями міста.
Часті питання
Що таке PinchukArtCentre? Це провідний центр сучасного мистецтва в Україні, заснований у 2006 році бізнесменом Віктором Пінчуком. Центр проводить міжнародну премію PinchukArtCentre Prize для художників до 35 років з країн колишнього СРСР та Східної Європи із призовим фондом €100 000.
Чи безпечно було перебувати в Києві під час візиту художника? Київ регулярно зазнає ракетних та дронових атак з боку Росії з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Під час візиту Wu Ziyang восени 2024 року місто продовжувало жити звичайним життям з адаптацією до воєнних умов — працювали клуби, кафе, музеї та арт-центри.
Як війна стала матеріалом для мистецтва?
Київський досвід — повсякденність під загрозою ракетних ударів — Wu Ziyang перетворив на мистецький проєкт Two Walls: Ordinary War Rehearsal (2025). За допомогою штучного інтелекту він створив симуляції побутових сцен воєнного часу: готельна ванна кімната під час повітряної тривоги, імміграційний зал, нічний клуб, потяг і парк.
Художник належить до покоління митців, які вільно поєднують традиційне мистецтво з цифровими технологіями — від AI-генерації до віртуальної реальності та ігрових движків.
Візуально його робота нагадує культову гру The Sims початку 2000-х: персонажі дрейфують стилізованим сюрреалістичним простором, ніби не торкаючись землі. В одній зі сцен камера переміщується у позицію відеоспостереження на стелі ванної кімнати — AI-аватар художника метається між унітазом і ванною, ховаючись від удару.
Голос за кадром передає страх смерті, але обличчя цифрового двійника залишається бездушно-байдужим.
Несподівано відео переходить до бізнес-презентації про сурогатне материнство. Цю тему Wu Ziyang почерпнув із розмов з китайськими студентами в Києві, які після навчання залишилися в Україні і розвинули бізнес у сфері репродуктивних технологій — до 2022 року країна була одним із провідних центрів комерційного сурогатного материнства.
Хто такий Wu Ziyang і чому використовує AI?
Wu Ziyang народився у місті Сюйчжоу на сході Китаю (провінція Цзянсу) і здобув класичну мистецьку освіту — навчався олійному живопису. Здавалося б, це далеко від сучасних AI-симуляцій та віртуальної реальності, якими він займається зараз. Але перехід виявився органічним: ще в школі Wu захоплювався точними науками.
«Я більше довіряю своїй голові, ніж рукам», — пояснює художник. Цифрові технології дозволяють йому втілювати ідеї швидше і точніше, ніж пензель на полотні. «Олійний живопис існує тисячі років. Я не розумів, що ще можна намалювати цікавого».
Фірмовий стиль Wu Ziyang — іронія та свідомі викривлення реальності. У проєкті Event Modeling (2023) він «навчав» штучний інтелект уявляти, як далекі нащадки людства реконструюватимуть нашу епоху. Художник вводив у AI ключові слова сучасних новин — система генерувала абсурдні гібридні образи, схожі на археологічні знахідки з паралельного всесвіту.
Часті питання
Чи є інші китайські художники, які працюють з темою війни в Україні? Wu Ziyang — один із небагатьох китайських митців, які безпосередньо відвідали Київ під час повномасштабної війни та створили роботи на основі цього досвіду. Його унікальність полягає в поєднанні технологій штучного інтелекту з документуванням воєнної реальності.
Як працює премія PinchukArtCentre Prize? Премія проводиться раз на два роки та відкрита для художників віком до 35 років, які народилися або живуть у країнах колишнього СРСР та Східної Європи, а також і в Китаї, який є частиною євразійського простору. Переможець отримує €100 000, а фіналісти беруть участь у виставці в Києві.
Чому штучний інтелект створює «фальшиві скам’янілості» сучасності?
Wu Ziyang називає свої AI-образи «цифровими скам’янілостями» — спотвореними відбитками нашої епохи, які побачать майбутні покоління. Це як помилка з динозаврами: століттями люди уявляли їх із лускою, поки не з’ясували, що багато видів мали пір’я. Так само штучний інтелект «неправильно запам’ятовує» сучасність — але саме ці помилки цікаві художнику.
У ранній роботі A Woman with the Technology (2019) Wu провів експеримент: зібрав усі пости, які рекомендаційні алгоритми Facebook та Instagram показували йому протягом трьох місяців. Цими даними він «нагодував» AI-чатбота.
«Результат вийшов абсурдним — але абсолютно точно відображав логіку соцмереж», — каже митець. Чатбот генерував безглузді відповіді, проте вони ідеально копіювали стиль контенту, яким алгоритми «годують» мільярди користувачів щодня.
Сам Wu Ziyang шість років прожив у США, у 2012 році повернувся до Китаю, а зараз постійно подорожує між континентами — від Пекіну до Києва. Ця географічна роздвоєність відображається у його роботах: він досліджує, як цифрові технології змінюють сприйняття реальності в різних культурах.
Чому китайські галереї більше не купують AI-мистецтво?
Китайський ринок сучасного мистецтва переживає складні часи — особливо для художників, які працюють із цифровими технологіями. Wu Ziyang згадує «золоту еру» 2000–2010-х років: тоді китайське contemporary art було улюбленим об’єктом інвестицій колекціонерів з усього світу, ціни злітали на аукціонах, а галереї охоче виставляли експериментальні проєкти.
«Зараз добре продаються лише традиційні картини — олія, акварель, класичний китайський живопис», — констатує Wu. AI-інсталяції, відео-арт та інтерактивні проєкти майже не знаходять покупців на тлі економічного уповільнення в Китаї останніх років.
Проте криза ринку не зупиняє експерименти. Незалежна кураторка Iris Long, яка курирує виставки між Пекіном і Лондоном, відстежує еволюцію китайського tech-art із 2013 року — саме тоді художники масово почали використовувати big data та алгоритми як матеріал для творчості.
«Раніше AI був просто інструментом — як пензель, — каже Long. — Зараз художники досліджують сам штучний інтелект: його упередження, помилки, вплив на суспільство. Це вже не про “як намалювати за допомогою AI”, а про “що AI розповідає про нас”».
Чому це важливо знати
Досвід Wu Ziyang у Києві показує, як сучасне мистецтво документує війну через призму технологій штучного інтелекту, створюючи новий тип воєнного свідчення — не фотожурналістику чи документальне кіно, а цифрові симуляції травматичного досвіду. Візит китайського художника до PinchukArtCentre підкреслює, що навіть під час повномасштабної російської агресії Київ залишається важливим центром міжнародного сучасного мистецтва, який приваблює талановитих митців з усього світу.
Для українського культурного сектору це підтвердження глобальної значущості київських арт-інституцій та їхньої ролі у формуванні міжнародного дискурсу про війну, технології та людський досвід в екстремальних умовах. Робота Two Walls: Ordinary War Rehearsal художника Wu Ziyang стане частиною світової художньої рефлексії про російське вторгнення в Україну, розповідаючи про київську реальність мовою сучасних цифрових технологій.
