У Києві викрили схему привласнення тютюнових виробів на 128 мільйонів гривень
Поліцейські Києва спільно з кіберполіцією та Київською міською прокуратурою викрили власника і генерального директора приватного підприємства, які організували схему незаконного заволодіння тютюновими виробами на понад 128 млн грн. Підозрюваним загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Як діяла схема
Слідство встановило, що власник і гендиректор одного з товариств з обмеженою відповідальністю розробили механізм привласнення заставного майна банку. Вони використовували банківські гарантії як прикриття, створюючи видимість легальної господарської діяльності. Завдяки цьому підприємство отримувало великі партії тютюнових виробів без наміру оплачувати їх.
Між компанією та банком було укладено договір гарантії, який неодноразово подовжувався й розширював ліміт. Це дало змогу тривалий час продовжувати злочинну діяльність. Тютюнові вироби, передані банку в заставу, посадовці згодом привласнили.
Хто стоїть за злочином
Власник компанії, формально вийшовши зі складу бенефіціарів, продовжив контролювати бізнес через підконтрольних осіб і новопризначеного директора. Гендиректор, діючи у змові з власником, використовував свої повноваження для отримання товарів без оплати. У результаті банк зазнав збитків на понад 128 мільйонів гривень.

Дії правоохоронців
У межах кримінального провадження поліцейські провели вісім обшуків у Києві, на Волині та Львівщині. Вилучено мобільні телефони, комп’ютерну техніку й фінансову документацію підприємства, що має доказове значення.
Кваліфікація злочину
Фігурантам повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — організація привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого групою осіб під час воєнного стану.
Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Чому це важливо знати
Розкриття таких схем демонструє роботу правоохоронної системи у сфері економічних злочинів навіть в умовах війни. Привласнення заставного майна підриває довіру до фінансових установ і завдає збитків державі, тому виявлення та покарання організаторів є принциповим для економічної безпеки країни.