Чому Юваль Харарі вважає, що Путін вже програв війну в Україні?
Всупереч наративам російської пропаганди, Україна фактично перемагає у війні проти Росії — таку думку висловив всесвітньо відомий ізраїльський історик та філософ Юваль Ноа Харарі, автор бестселерів Sapiens та Nexus, у статті для Financial Times, пише L’Express, опублікованій 29 вересня 2025 року. Історик нагадав, що навіть Дональд Трамп, який ще у лютому радив Зеленському поступитися вимогам Росії, тепер заявляє, що Україна з підтримкою Європейського Союзу «здатна воювати та ПЕРЕМОГТИ».
Що сказав Юваль Харарі про війну в Україні?
Відомий історик заявив у Financial Times, що всупереч російській пропаганді, Україна наразі виграє війну, оскільки Путін не досяг своєї головної мети — знищення української нації.
Які факти наводить Харарі про темпи просування Росії?
За підрахунками історика, при нинішньому темпі наступу Росії знадобиться близько 100 років та десятки мільйонів жертв, щоб захопити решту України — за 2025 рік РФ захопила лише 0,6% території.
Як змінилася позиція Трампа щодо України?
23 вересня 2025 року президент США заявив у Truth Social, що Україна із підтримкою ЄС та НАТО може повернути всі втрачені території, назвавши це кардинальною зміною своєї позиції.
Скільки солдатів має українська армія за оцінками експертів?
Харарі стверджує, що українська армія налічує близько мільйона солдатів, більшість з яких є досвідченими ветеранами, на відміну від армій Польщі, Німеччини та Франції, які мають по 200 000 військових без бойового досвіду.
Як Україна перетворила блискавичну війну на виснажливу позиційну боротьбу?
24 лютого 2022 року російські лідери та багато спостерігачів у світі очікували, що Росія захопить Київ і остаточно розгромить українську армію за кілька днів — навіть західні союзники України пропонували президенту Зеленському евакуацію для створення уряду в екзиглі. Але український лідер обрав залишитися в Києві та боротися, заявивши американцям знамениту фразу про потребу в боєприпасах, а не в таксі.
Українські сили, попри гіршу озброєність, вразили світ, відбивши російський штурм на столицю, а згодом провели успішні контрнаступи наприкінці літа 2022 року, визволивши значні території в Харківській та Херсонській областях.
З того часу, незважаючи на обмежені здобутки обох сторін, фронт майже не змінився — росіяни з весни 2022 року не змогли захопити жодної цілі стратегічного значення, такої як Київ, Харків чи Херсон.
Скільки часу знадобилося б Росії для перемоги за нинішніх темпів?
За підрахунками Харарі, протягом 2025 року російська армія втратила 200-300 тисяч солдатів убитими та пораненими, але захопила лише вузьку смугу прикордонних територій — близько 0,6% від загальної площі України. Якщо зберегти такі темпи наступу, Росії знадобиться приблизно 100 років і десятки мільйонів жертв, щоб окупувати решту української території.
Парадокс полягає в тому, що станом на серпень 2025 року Росія контролює менше українських земель, ніж контролювала в серпні 2022 року. Харарі порівнює цю ситуацію із Західним фронтом Першої світової війни, коли генерали кидали в м’ясорубку десятки тисяч солдатів заради кількох кілометрів спустошеної території.
Часті питання
Чи має сенс тактичний відступ України на деяких ділянках фронту?
З військової точки зору для України розумно проводити тактичні відступи, зберігаючи сили та життя солдатів, дозволяючи росіянам виснажуватися в дорогих атаках заради незначних здобутків — Україна фактично поставила Росію в глухий кут.
Як порівняти успіхи Росії з іншими військовими кампаніями?
Австралійський генерал-майор у відставці Мік Раян порівняв це з ситуацією, якби США через три роки після вторгнення в Ірак у 2003 році змогли захопити лише 20% країни, втративши при цьому мільйон людей — чи вважалося б це американською перемогою?
Що відбувається на морі та в повітрі?
На морі Україна досягла результатів, які здавалися неможливими. 24 лютого 2022 року Чорноморський флот РФ повністю домінував у регіоні, але українці змінили правила гри — використовуючи морські дрони та протикорабельні ракети, вони потопили десятки російських кораблів, включно з флагманом «Москва». Решта флоту тепер ховається в портах подалі від української берегової лінії, фактично визнавши поразку в боротьбі за Чорне море.
У повітрі картина не краща для Росії. Харарі наводить показове порівняння: Ізраїль встановив повний контроль над небом Ірану всього за 36 годин під час операції в червні 2025 року, не втративши жодного пілотованого літака. Натомість Росія за три з половиною роки війни так і не змогла домінувати в українському небі. Більше того — російські ВПС зазнають регулярних втрат, найболючішою з яких став удар по стратегічних бомбардувальниках РФ у червні цього року.
Як Трамп змінив риторику щодо можливостей України?
23 вересня 2025 року відбувся драматичний поворот у позиції Дональда Трампа — після зустрічі з Володимиром Зеленським на полях Генасамблеї ООН американський президент заявив, що вірить у можливість України повернути всі втрачені території.
«Після того, як я ознайомився та повністю зрозумів військову та економічну ситуацію України/Росії, я думаю, що Україна з підтримкою Європейського Союзу може боротися та ВИГРАТИ, повернувши всю Україну в її початковій формі», — написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
Трамп навіть припустив, що Україна могла б «можливо, піти навіть далі», назвавши Путіна та Росію економічно проблемними та вказавши, що зараз час для України діяти.
Часті питання
Чому Трамп назвав Росію «паперовим тигром»?
Американський лідер заявив, що війна, яка мала тривати менше тижня для «справжньої військової сили», затягнулася вже на понад три роки, що робить Росію схожою на паперового тигра, який «безцільно воює три з половиною роки».
Як відреагував Кремль на заяви Трампа?
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія продовжуватиме переслідувати свої військові цілі в Україні «для забезпечення наших інтересів», додавши, що у Росії «немає альтернативи» продовженню війни.
Чому українська армія є найбільшим військовим активом Європи?
Харарі формулює жорстку правду для європейців: поки Росія нарощує військову міць, а Європа лише починає переозброєння, єдиним реальним щитом між російською армією та європейськими столицями залишається українська армія.
Цифри говорять самі за себе. Армії Польщі, Німеччини та Франції налічують по 200 тисяч військових, переважно без бойового досвіду. Українська армія — це мільйон солдатів, більшість із яких пройшли пекло справжньої війни. Це не теоретичні навчання, а щоденний досвід виживання та перемог над супротивником, який вважався другою армією світу.
Масштаб трансформації вражає: за даними Міністерства у справах ветеранів, Україна вже має понад мільйон ветеранів. Після війни та демобілізації ця цифра може сягнути 5-6 мільйонів — величезний людський ресурс з унікальним досвідом сучасної війни. Серед них — понад 60 тисяч жінок на бойових і командних посадах, що стало революцією для української армії, де раніше домінували чоловіки.
Як Україна довела існування української нації?
Харарі формулює головний висновок: у ключовому питанні війни Путін уже програв остаточно й безповоротно. Російський диктатор не зміг досягти своєї справжньої мети — знищити українську націю як таку.
Згадаймо передісторію. У липні 2021 року Путін опублікував програмну статтю «Про історичну єдність росіян та українців», де стверджував: України як нації ніколи не існувало. Це була не просто пропаганда — це був ідеологічний фундамент майбутнього вторгнення. Путін був упевнений, що варто лише «звільнити» українців від «нацистської хунти», як вони з радістю повернуться в обійми «матінки Росії».
Реальність виявилася протилежною. Замість квітів окупанти зустріли коктейлі Молотова. Замість вдячності — тотальний опір. Три з половиною роки війни довели всьому світу те, що Путін категорично заперечував: українська нація існує, і мільйони її громадян готові померти, але не здатися.
Харарі нагадує фундаментальну істину: нації творяться не територіями чи кров’ю — їх формують спільні історії, образи та пам’ять. І саме в цьому Путін зазнав катастрофічної поразки, створивши для українців спільну історію боротьби, яка цементуватиме націю протягом поколінь.
Чому це важливо знати
Що б не трапилося далі на фронті, одне незмінне: пам’ять про цю війну стане фундаментом української ідентичності на десятиліття вперед. Кожне зруйноване місто, кожне втрачене життя, кожна маленька перемога — все це перетворюється на спільну історію, яка об’єднує націю міцніше за будь-які кордони.
Юваль Ноа Харарі — людина, чиї книги читають президенти і чиї ідеї формують світові дискусії — дивиться на цю війну через унікальну оптику. Автор книжок Sapiens і Nexus, що продані 45-мільйонним накладом, аналізує конфлікт як битву наративів. І його вердикт безапеляційний: намагаючись стерти Україну з мапи, Путін досяг протилежного — він назавжди закарбував її в історії.
Для Європи це не абстрактні роздуми історика. Російські літаки порушують повітряний простір Естонії. Дрони кружляють над Польщею та Румунією. НАТО стривожене, але не готове. І тут Харарі озвучує незручну правду: якщо завтра Росія піде далі на захід, а Америка вирішить, що це «не її війна», єдиною реальною силою між Москвою та Брюсселем залишиться мільйонна армія загартованих українців.
Це не прогноз — це констатація реальності, в якій Україна вже стала головним оборонним рубежем Європи.
