Skip to main content

Чому Росія повертається до бартеру: як Кремль обходить санкції через відродження натурального обміну

Росія відроджує бартерну торгівлю вперше з 1990-х років, намагаючись обійти західні санкції шляхом прямого обміну товарами з Китаєм, Пакистаном та іншими країнами. Компанії обмінюють пшеницю на китайські автомобілі та насіння льону на будівельні матеріали, повідомляє Reuters із посиланням на торгові джерела та митні документи.

 |  Андрій Миколайчук  | 
путин протягує сі торбину
Авторська ілюстративна генерація за допомогою Midjourney

Що відбувається з торгівлею Росії?

Росія масово переходить на бартерні операції з Китаєм та іншими країнами, обмінюючи пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону на будматеріали та побутову техніку.

Чому виник бартер?

Відключення від SWIFT та страх китайських банків потрапити під вторинні санкції США змусили бізнес шукати альтернативи грошовим розрахункам.

Який масштаб явища?

Reuters виявило щонайменше 8 бартерних угод, а розбіжність між статистикою центробанку та митниці РФ досягла $7 млрд за перше півріччя 2025 року.

Що каже влада?

Міністерство економіки РФ випустило 14-сторінковий посібник із бартерних операцій та пропонує створити спеціальну торгову платформу для таких угод.

Як працює новий бартер між Росією та Китаєм?

Механізм сучасного бартеру між Росією та Китаєм працює за простою схемою: китайські компанії купують товари за юані всередині своєї країни, російські партнери закуповують зерно за рублі на внутрішньому ринку, а потім відбувається прямий обмін товарами без грошових розрахунків. «Китайські банки бояться потрапити під санкційні списки, під вторинні санкції, тому не приймають гроші з Росії», — розповіло Reuters джерело на платіжному ринку.

Reuters виявило щонайменше вісім бартерних угод, проаналізувавши торгові джерела, митні документи та корпоративні заяви. Серед конкретних прикладів: російське насіння льону обмінювали на китайську побутову техніку та будівельні матеріали, метали постачали до Китаю в обмін на промислове обладнання, а в одній з найбільш показових угод китайські автомобілі міняли на російську пшеницю.

Чому саме зараз відбувається повернення до бартеру?

Захід застосував безпрецедентний санкційний тиск: США, Європа та союзники ввели понад 25 000 обмежень проти Росії через повномасштабну війну в Україні та окупацію Криму, намагаючись зруйнувати економіку РФ вартістю $2,2 трильйона. Найболючішими ударами стали відключення російських банків від системи SWIFT у 2022 році та попередження Вашингтону китайським фінустановам у 2024 році — не підтримувати військові зусилля Кремля.

Відповідь Москви виявилася несподіваною: Міністерство економіки Росії випустило 14-сторінковий «Посібник із зовнішніх бартерних операцій» — детальну інструкцію для бізнесу, як обмінювати товари напряму без грошей. Документ не просто пояснює механіку угод, а й пропонує створити спеціальну торгову платформу — своєрідну бартерну біржу для систематизації таких операцій.

Часті питання

Який масштаб бартерних операцій? Точні обсяги приховані через непрозорість угод, але є тривожний сигнал: розбіжність між статистикою Центробанку РФ та даними митниці сягнула $7 мільярдів лише за перше півріччя 2025 року. Аналітики вважають це непрямим свідченням масштабів тіньового бартеру.

Які товари обмінюються через бартер? Росія віддає те, що має в надлишку — сировину. Китай постачає те, від чого залежить російська економіка: пшеницю міняють на китайські автомобілі, насіння льону — на побутову техніку та будматеріали, промислові метали — на заводське обладнання, природні ресурси — на технологічні послуги китайських компаній.

Що пропонує китайська компанія Hainan Longpan?

Китайський бізнес відкрито переходить на бартер. Компанія Hainan Longpan Oilfield Technology Co. публічно оголосила про готовність міняти сталь та алюмінієві сплави на морські двигуни — без жодних грошових розрахунків.

На бізнес-форумі Kazan Expo в серпні 2025 року голова компанії Сюй Сіньцзін не приховував мотивів: «В нинішніх умовах обмежених платежів бартер надає нові можливості для підприємств». Фактично китайський бізнесмен визнав — традиційні банківські канали між Росією та Китаєм паралізовані страхом вторинних санкцій, тому доводиться повертатися до прямого товарообміну.

Як це нагадує хаос 1990-х років?

Росія вже проходила через бартерний колапс. Після розпаду СРСР у 1990-х економіка перетворилася на хаос взаємозаліків — заводи міняли електроенергію на борошно, нафту на цукор, а цукор на чоботи. Ланцюги бартерних угод тягнулися через десятки підприємств, створюючи ідеальні умови для махінацій: ніхто не розумів реальної вартості товарів, а наближені до схем заробляли мільярдні статки.

Парадокс 2025 року — мотивація протилежна. Тоді бартер виник через колапс банківської системи та гіперінфляцію — грошей фізично не було. Зараз рублів та юанів достатньо, але західні санкції перетворили звичайний банківський переказ на небезпечну операцію. Китайські банки настільки бояться потрапити під американські обмеження, що відмовляються від російських грошей — навіть чистих, навіть за легальні товари.

Які ще способи обходу санкцій використовує Росія?

Окрім бартеру, російський бізнес використовує цілий арсенал методів:

  • Платіжні агенти — посередники, які за комісію проводять платежі через різні схеми
  • Державний ВТБ банк — має філію в Шанхаї для проведення операцій
  • Криптовалюти — особливо стейблкоїни, прив’язані до долара США
  • Готівка — фізичне перевезення грошей

«Малий бізнес активно використовує крипту. Хтось возить готівку, хтось працює через взаємозаліки, хтось диверсифікує рахунки в різних банках. Економіка виживає, і бізнес одночасно застосовує 10-15 різних способів платежів»,

каже Сергій Путятинський, віцепрезидент з операцій та ІТ російської фінансової компанії BCS.

Чому це важливо знати

Повернення Росії до бартеру демонструє, наскільки глибоко західні санкції змінили структуру міжнародної торгівлі та платіжних систем. Для України це означає, що санкційний тиск працює, змушуючи агресора шукати складні та неефективні обхідні шляхи. Водночас це показує необхідність подальшого посилення контролю за вторинними санкціями, особливо щодо китайських компаній, які допомагають Росії підтримувати економіку під час війни.