У світі, де зросла недовіра до наукових інституцій — особливо після пандемії COVID-19 — медичні фейки ширяться з новою силою. Як повідомляє Міжвідомча місія з протидії сектантським ухилам у Франції (Miviludes), кількість повідомлень про такі випадки за останнє десятиліття більш ніж подвоїлася. І 37% з них стосуються саме питань охорони здоров’я.

Фатальні наслідки: історія Паломи Шемірані

Один із трагічних прикладів — смерть 23-річної британки Паломи Шемірані 19 липня 2024 року. Вона померла від раку після того, як відмовилася від хіміотерапії. Брат Паломи, Габріель Шемірані, прямо звинувачує їхню матір, Кейт Шемірані — відому конспірологічну інфлюенсерку, яка переконала дочку звернутися до альтернативної медицини.

«Вона завадила їй пройти традиційне лікування і змусила вдатися до альтернативної медицини», — розповів L’Express Габріель Шемірані.

«Ми довго вважали, що медична дезінформація не є проблемою, але багато людей помирають, потрапивши в цю спіраль, яка відкидає традиційну медицину», — застерігає він.

Як працює маніпуляція: когнітивні пастки

Чому ж люди вірять у подібні фейки? Відповідь, за словами експертів, криється в особливостях людської психіки. Як пояснює соціальний психолог Паскаль Вагнер-Еггер, шарлатани користуються вивіреними психологічними прийомами, які активують когнітивні упередження — автоматичні механізми мислення, що формуються на основі емоцій, попереднього досвіду та страхів.

Ці упередження включають:

• Підтверджувальне упередження (confirmation bias): ми шукаємо лише ту інформацію, яка підтверджує наші переконання.
• Евристика доступності: ми вважаємо те, що легко згадати, найімовірнішим.
• Потреба в контролі: у кризових ситуаціях (наприклад, під час хвороби) мозок тяжіє до простих рішень, навіть ілюзорних.

У відео L’Express пояснюється, як саме гуру та «коучі» формують у своїх підписників ілюзію вибору, підмінюють авторитет науковців власною харизмою, а потім нав’язують їм рішення — небезпечні й часом фатальні.

Позиція влади: перші кроки

Міністр охорони здоров’я Франції Яннік Нойдер 2024 року заявив, що уряд починає втілювати публічну політику боротьби з медичною дезінформацією. Це — визнання того, що йдеться не просто про онлайн-брехню, а про реальну загрозу життю людей.

Чому це важливо знати

Україна, яка щоденно стикається з інформаційними атаками з боку Росії, має бути особливо уважною до медичних фейків. У час війни дезінформація про здоров’я може призводити до непоправних втрат: зниження довіри до медичних служб, зростання підтримки псевдонауки, відмова від лікування поранених.

Поширення шарлатанських ідей у TikTok, Telegram та Instagram вимагає активної відповіді від українського суспільства: медиків, освітян, волонтерів, журналістів. Знання про когнітивні упередження, які використовують маніпулятори, допомагає розпізнати небезпечні наративи — і зберегти життя.

Такі випадки, як смерть Паломи Шемірані, мають стати застереженням. Вони доводять, що боротьба з фейками — це не просто фактчекінг, а питання виживання.