Більшість тих, хто вивчає іноземну мову, знають: вивчити слова — це одне, а вільно говорити — зовсім інше. Як свідчить нове дослідження команди під керівництвом Котаро Такідзави з Університету Васеда (Японія), справжнім ключем до вільного усного мовлення є не просто знання значень слів, а здатність автоматично й контекстуально правильно їх вживати — тобто автоматизоване словникове знання (AVK — automatized vocabulary knowledge).

У дослідженні взяли участь 210 студентів університету, які вивчають англійську як другу мову (L2). Дослідники, серед яких також були професор Кадзуя Саїто (University College London), доктор Юї Судзукіда та Сацукі Курокава (Tohoku University), а також доктор Такумі Учіхара, порівняли два типи знань:

Два типи словникового знання:

• Декларативне знання словника (DVK) — знання значення слова поза контекстом, яке вимірювали через завдання на відповідність англійських слів до японських перекладів;
• Автоматизоване знання словника (AVK) — здатність у реальному часі розуміти, чи має сенс коротке англомовне речення, що вимагає миттєвої обробки контексту.

Після цього студенти виконували два усні завдання: оповідали історію за послідовністю зображень та виголошували монолог на вільну тему.

Як вимірювали вільність мовлення:

Флюентність вимірювали за трьома параметрами:

• Швидкість артикуляції — темп мовлення;
• Паузи всередині речення — свідчать про труднощі з пошуком слів під час мовлення;
• Паузи наприкінці речення — природні паузи між реченнями.

Ключові результати:

AVK стабільно і значно краще передбачав рівень усної флюентності, ніж DVK, який майже не мав впливу. Особливо помітною була кореляція між AVK та паузами всередині речення, які сигналізують про труднощі саме в доборі слів під час мовлення.

Аналітичні висновки:

Ці результати підкреслюють важливість контекстуального та практичного вживання лексики. Вивчення слів без регулярного застосування в реальному мовленні не перетворює знання на мовний навик. Автоматизоване знання розвивається через регулярну мовну практику, слухання в контексті та живе використання лексики, що робить мову більш вільною й природною.

«Наше дослідження відповіло на важливе питання щодо того, який тип словникового знання найкраще підтримує автоматичність у продукуванні мовлення другою мовою», — зазначає Такідзава.

Дослідники наголошують:

«Наші результати переконливо підтверджують думку, що побудова простих зв’язків між формою та значенням — це лише перший крок у вивченні лексики другої мови. Щоб досягти усної флюентності, учні повинні автоматизувати ці зв’язки через постійну практику та змістовне використання мови», — підсумовує Котаро Такідзава.

Рекомендована стратегія: спочатку опанування базових значень, а далі — перенесення слів у контекст розмов, прикладів, діалогів, що моделюють реальні ситуації.

Чому це важливо знати

Для українців, які активно вивчають англійську в умовах глобалізації та війни, ефективність навчання має вирішальне значення. Це дослідження вказує: без регулярної практики вживання слів у контексті навіть великий словниковий запас не гарантує вільного мовлення. Це також сигнал для викладачів: уроки мають орієнтуватися на автоматизацію, а не просто на перевірку знань. Стратегія розвитку AVK — це шлях до реального володіння мовою.