Meta активно залучає зірок досліджень штучного інтелекту, повідомляє L’Express. У центрі уваги — список провідних науковців, який склав Марк Цукерберг. Серед них — фахівці з мультимодального ШІ, автоматичного розпізнавання мовлення та машинного навчання в масштабі. Хоча їхні імена невідомі широкому загалу, у світі штучного інтелекту ці люди мають визначну вагу: Лукас Беєр, Ю Чжан, Міша Біленко.

Мільйонні бонуси за перехід

Meta агресивно переманює таланти, пропонуючи підйомні в 100 мільйонів доларів і зарплати з сімома-дев’ятьма нулями. Це частина масштабної стратегії, покликаної компенсувати розчарування від запуску моделі Llama 4, яка не викликала очікуваного захоплення.

Стратегія Цукерберга спрацьовує. До компанії Meta вже приєдналися провідні дослідники з Google та Anthropic: Джоел Побар, Джек Рей, Пей Сан. А також ціла когорта вчених з OpenAI, зокрема з цюрихського офісу: Лукас Беєр, Олександр Колесников, Сяохуа Чжай. До них долучилися Шенцзя Чжао, Шучао Бі, Цзяхуей Ю, Хунюй Жень, Трапіт Бансал, Хуйвен Чан та Цзі Лінь.

Внутрішній меморандум керівника досліджень OpenAI Марка Чена, який отримав Wired, демонструє глибоку стурбованість:

«Це викликає вісцеральне відчуття, ніби хтось проник у наш дім і щось вкрав».

Він запевнив, що компанія «не залишиться бездіяльною» та анонсував «перекалібрування винагород» і нові «креативні способи визнання та винагородження найкращих талантів».

Нову команду компанії Meta, яка розроблятиме «суперінтелекти» — системи ШІ розумніші за людей — очолить Олександр Ван, молодий засновник ScaleAI.

Європа відстає в боротьбі за таланти

Ці каліфорнійські баталії мають стати тривожним сигналом для Європи. Вони демонструють: попри агресивну політику Дональда Трампа, затьмарити США в серцях дослідників буде для ЄС непростим завданням.

Як пояснив у своїй публікації французький лауреат премії Тюрінга Янн Лекун, директор з досліджень ШІ у Meta, найкращі дослідники обирають місце роботи за кількома критеріями. Серед них — доступ до талановитих студентів і молодших колег, а також свобода досліджувати перспективні теми.

«Два напрями, де Європа показує хороші результати», — відзначає він.

Натомість європейська академічна сфера отримує «неймовірно низький бал» у війні зарплат:

«Зарплата початківця-дослідника в CNRS становить 1,5 французького мінімуму, тоді як асистент професора-початківця в університеті отримує приблизно 4 американські мінімуми».

Лекун виділяє й інші важливі фактори: фінансування досліджень без бюрократичної тяганини, доступ до дослідницької інфраструктури (зокрема обчислювальних потужностей), помірні викладацькі та адміністративні навантаження, можливість консультування та часткової зайнятості в індустрії чи стартапах. За всіма цими показниками європейська академія та підприємництво виглядають слабко.

Для покращення ситуації Маріанн Тордьо, директорка з публічних справ асоціації стартапів France Digitale, рекомендує терміново «гармонізувати систему опціонів в ЄС для залучення дослідників до європейських компаній».

Критерії виявлення найкращих дослідників також потребують перегляду. Як зазначає Ханан Уазан, партнер і керівник напряму генеративного ШІ в консалтинговій компанії Artefact:

«Європа надто часто оцінює їх за класичними критеріями — обсягом публікацій, стажем чи інституційними зв’язками — і пропускає найстратегічніші профілі. Найкращі дослідники насправді вирізняються здатністю регулярно публікуватися на найселективніших конференціях як-от NeurIPS чи ICML, створенням інструментів та моделей з відкритим кодом, які масово використовує міжнародна спільнота, і нарешті — здатністю суттєво покращувати визнані публічні бенчмарки».

Старий континент все ж рухається вперед із колосальним планом інвестицій у ШІ на 200 мільярдів євро. Жульєн Пійо, економіст-експерт з цифрових технологій і викладач-дослідник в Inseec Business School, особливо відзначає ініціативи в інфраструктурі:

«Передбачено створення мережі фабрик ШІ на базі суперкомп’ютерів, що дозволить проводити масштабні роботи як у фундаментальних, так і в прикладних дослідженнях».

Він рекомендує європейцям краще використовувати свою перевагу — екологічнішу енергетику, адже інфраструктура ШІ споживає багато електрики й може зіпсувати вуглецевий баланс.

Китайський виклик

Європа не може зволікати — інші країни теж полюють на геніїв ШІ. Насамперед Китай. Хоча Піднебесна запізнилася зі стартом у генеративному ШІ, вона стрімко надолужує втрачене.

Формально Європа ще утримує друге місце у світі за кількістю спеціалістів зі штучного інтелекту — 275 тисяч, або 16% від світового показника, за даними Boston Consulting Group. Однак за якісними показниками картина тривожніша.

Китай уже має найбільший у світі резерв STEM-випускників (наука, технології, інженерія, математика), випередивши США. А головне — у рейтингах топових дослідників ШІ Піднебесна вже обігнала Європу: 18% найкращих науковців проти європейських 10%, підраховує BCG.

Ця експансія менш галаслива за кадрові рейди Цукерберга, але не менш загрозлива для європейських амбіцій

Чому це важливо знати

Конкуренція за провідних дослідників штучного інтелекту визначає, хто контролюватиме майбутні технології — від оборони до економіки. Масовий перехід вчених з OpenAI, Google і Anthropic до Meta демонструє, як великі гравці можуть зруйнувати баланс інновацій.

Для України, яка розвиває власну оборонну й цифрову індустрію, це сигнал: необхідно інвестувати в людей, освіту та технології, щоб не залишитися лише спостерігачем. Європейська пасивність загрожує втратою позицій не тільки перед США, а й перед Китаєм. Для України, що шукає стратегічних союзів і розвиває ВПК, важливо бути частиною нової архітектури ШІ — з власними дослідниками, інфраструктурою і сміливими компаніями.