У нещодавній заяві засновник Meta Марк Цукерберг висловив ідею, що ШІ-чатботи можуть стати «друзями» для самотніх людей. На підтвердження своєї думки він зазначив, що середньостатистичний американець має менше трьох близьких друзів, при цьому прагнучи мати значно більше — до 15. Як аналізує видання phys.org, таку пропозицію варто критично осмислити через призму філософії, зокрема звернувшись до вчення Аристотеля про природу справжньої дружби.

Самотність як сучасна епідемія

Згідно з дослідженням Survey Center on American Life (2021), майже половина американців мають менше від чотирьох близьких друзів. У відповідь на це Цукерберг пропонує своє технологічне рішення: штучний інтелект, здатний «заповнити прогалину» через персоналізовану взаємодію, що імітує людське спілкування.

Однак моральний філософ Ґреґ Карузо у своєму аналізі для The Conversation спростовує цю ідею. Він закликає звернутися до вчення Аристотеля — мислителя, чиї ідеї, сформульовані 2400 років тому, залишаються актуальними і сьогодні.

Дружба як основа щастя

У своїй фундаментальній праці «Нікомахова етика» Аристотель стверджує: «Без друзів ніхто не захотів би жити, навіть маючи всі інші блага». Це не просто красива фраза — для давньогрецького філософа дружба становить не додаткову перевагу життя, а його необхідний фундамент, без якого неможлива «еудаймонія» (ευδαιμονία) — повноцінне людське щастя та благополуччя.

За Аристотелем, саме в контексті справжньої дружби люди мають можливість розвивати чесноти (ἀρεταί), отримувати не лише емоційну підтримку, але й знаходити опору для етичного розвитку та спільного духовного зростання. Таке розуміння дружби виходить далеко за межі звичайного комфортного спілкування — це простір для становлення цілісної особистості.

Три рівні дружби за Аристотелем

У своїй етичній системі Аристотель виділяє три типи дружніх стосунків, які суттєво відрізняються за глибиною та міцністю:

1. Дружба користі (φιλία ὠφελείας) — зв’язки, побудовані на практичній взаємовигоді. Такі стосунки виникають між колегами, сусідами або діловими партнерами. Їхня природа інструментальна: кожна сторона цінує іншу передусім за те, що може від неї отримати. Ці зв’язки часто тимчасові і втрачають силу, коли зникає практична потреба в них.
2. Дружба задоволення (φιλία ἡδονῆς) — стосунки, що виникають на основі спільних інтересів, захоплень або взаємної приємності. Вони збагачують наше життя радістю та позитивними емоціями: члени книжкового клубу, партнери з танців, товариші по риболовлі — усі вони поєднані цим типом дружби. Хоча така дружба глибша за першу, вона також може бути нестабільною, оскільки залежить від мінливих смаків та уподобань.
3. Чеснотна дружба (τέλεια φιλία) — найвища і найдосконаліша форма людських зв’язків. На відміну від перших двох видів, вона ґрунтується не на зовнішніх факторах, а на визнанні внутрішньої цінності особистості. Друзі цінують моральні якості одне одного, прагнуть добра для іншого заради нього самого, а не з корисливих міркувань. Саме тому такі стосунки найміцніші — вони спираються на характер людини, який є більш стійким, ніж тимчасові інтереси чи потреби.

Сам Аристотель визначає цей найвищий тип дружби такими словами: «Справжня дружба — це дружба людей доброчесних, які прагнуть добра одне одному з огляду на саму природу, а не з вигоди чи задоволення». У цьому типі дружби люди не просто отримують щось одне від одного — вони стають дзеркалом для морального зростання, підтримуючи найкраще в особистості іншого.

Чому ШІ не може бути справжнім другом

Застосовуючи аристотелівську концепцію дружби до сучасних технологій, філософ Ґреґ Карузо доходить однозначного висновку: навіть найдосконаліший штучний інтелект фундаментально не здатен досягнути рівня справжньої дружби. Ось три ключові причини цієї неможливості:

• ШІ позбавлений справжньої взаємності
  Хоча чатбот може імітувати розмову й навіть запам’ятовувати ваші вподобання, він не має внутрішнього суб’єктивного досвіду. Коли людина-друг підтримує вас у складні часи, вона відчуває емпатію, співпереживає вашому болю, інвестує частину себе у ваші проблеми. ШІ, натомість, лише виконує алгоритми реагування — він не може «справді» зрадіти вашому успіху чи засмутитися через ваші труднощі.
• ШІ не має власного етичного шляху
  Аристотелівська дружба передбачає, що обидві сторони проходять моральне становлення, зростають як особистості. Людина-друг може переоцінити свої переконання, змінити погляди, стати кращою версією себе. Штучний інтелект, навпаки, просто оновлює свої параметри — у нього немає внутрішньої етичної боротьби, немає справжнього вибору й відповідальності, немає особистісної трансформації.
• ШІ не здатен до безкорисливої турботи
  Найвища форма дружби за Аристотелем — це бажання добра іншому заради нього самого. Коли ШІ пропонує втішити вас, він не робить це з власної волі чи турботи про ваше благополуччя. За зовнішньою оболонкою емпатійних висловів не стоїть справжня турбота, а лише запрограмовані відповіді, налаштовані для створення враження розуміння.

Карузо пропонує більш точну метафору для розуміння ролі ШІ у нашому житті: штучний інтелект ближчий до садового інструменту, ніж до друга. Як лопата чи граблі, ШІ-чатбот — це корисний інструмент, що може виконувати певні функції та полегшувати наше життя. Але володіння таким інструментом не скасовує потреби у справжніх людських зв’язках.

Автор влучно зауважує: наявність навіть найдосконаліших інструментів не усуває потреби в людях, у яких ви колись ці інструменти позичали. Саме ці людські зв’язки, що виникають у процесі повсякденних взаємодій, становлять тканину справжньої спільноти, яку не може замінити жодна технологія.

Наукове підтвердження цінності дружби

Інтуїтивне розуміння Аристотеля про важливість дружби для благополуччя людини знаходить потужну підтримку в сучасних наукових дослідженнях. Емпіричні дані переконливо демонструють, що міжособистісні зв’язки є не просто приємним доповненням, а критично важливим компонентом людського здоров’я та щастя:

• Пріоритет дружби в ієрархії життєвих цінностей
  За даними авторитетного Pew Research Center (2023), 61% американців розглядають наявність близьких друзів як вирішальний фактор для повноцінного життя. Показово, що дружба випереджає навіть такі традиційно важливі аспекти, як шлюб, батьківство чи фінансова стабільність. Це підтверджує аристотелівську тезу про те, що навіть за наявності «всіх інших благ» життя без друзів втрачає свою цінність.
• Вплив на психологічне здоров’я
  Масштабне британське дослідження за участю 6500 респондентів виявило стійку кореляцію між широтою соціальних зв’язків і психологічним благополуччям. Люди, які підтримують регулярне спілкування з різноманітним колом друзів, демонструють значно вищі показники психологічної стійкості, менше схильні до депресії та тривожних розладів, а також загалом повідомляють про вищий рівень задоволеності життям.
• Дружба як фактор довголіття
  Найбільш вражаючим відкриттям стали результати комплексного метааналізу близько 150 досліджень, який виявив, що соціальна ізоляція та брак міцних дружніх зв’язків підвищують ризик передчасної смерті приблизно на 30%. Це ставить дефіцит дружби в одну низку з такими загальновизнаними факторами ризику, як куріння, зловживання алкоголем і ожиріння. Фактично, якісні соціальні зв’язки так само важливі для фізичного здоров’я, як і здоровий спосіб життя.

Ці наукові дані не просто підтверджують важливість дружби — вони піднімають питання про неї на рівень суспільної охорони здоров’я. Якщо відсутність близьких друзів і справді є фактором ризику, порівнянним зі шкідливими звичками, це суттєво посилює аргументацію проти спроб замінити людські зв’язки технологічними симуляціями.

Межі технологічних рішень: чому ШІ не замінить людське спілкування

Штучний інтелект безперечно здатен вирішувати багато прикладних задач. Сучасні чатботи можуть надати доречну пораду, миттєво відповісти на запитання, підтримати розмову про фільми чи серіали, згенерувати креативні ідеї або допомогти у плануванні. Ці функції мають безумовну практичну цінність — вони економлять час, спрощують рутинні завдання, надають інформацію на вимогу.

Однак фундаментальна помилка підходу Цукерберга полягає в прирівнюванні таких утилітарних функцій до справжньої дружби. Тут доречно згадати класичне розрізнення між засобом і метою: чатбот є засобом для досягнення конкретних цілей, тоді як друг — це самоцінні стосунки, які існують не лише для практичної користі.

Для Аристотеля справжній друг — це своєрідне «етичне дзеркало», в якому людина бачить себе, свої вчинки і мотиви з нової перспективи, що стимулює критичне самоосмислення та розвиток. ШІ принципово не здатен виконувати цю функцію з кількох причин:

• Чатбот не має власної етичної позиції, яка б виникла з реального життєвого досвіду та міркувань. Його «погляди» — це результат обробки текстових даних, а не автентичного морального становлення.
• ШІ не може бути по-справжньому вразливим у стосунках, а отже, не може створити необхідний для справжньої дружби простір взаємної відкритості. Дружба передбачає ризик, можливість бути відкинутим або неправильно зрозумілим — чатбот цього не переживає.
• Алгоритмічна природа ШІ зазвичай спрямована на уникнення конфліктів і надання приємного користувацького досвіду, тоді як справжня дружба іноді вимагає конструктивного конфлікту — здатності чесно вказати на помилки або сумнівні рішення друга.
• Навіть найрозвиненіший чатбот не здатен до спонтанної ініціативи, що є ключовим аспектом піклування в справжній дружбі. Друг може несподівано зателефонувати, відчувши, що вам потрібна підтримка, або запропонувати допомогу, яку ви самі не усвідомлювали, що потребуєте.

Симуляція дружби через технології може створити ілюзію зв’язку, але відсутність справжньої взаємності означає, що такі взаємодії ніколи не сприятимуть розвитку чеснот, який відбувається лише в контексті автентичних людських стосунків. А без цього етичного виміру людина втрачає можливість досягти еудаймонії — того повноцінного процвітання, яке Аристотель вважав метою людського життя.

Чому це важливо знати

У добу соціальної ізоляції та цифрової заміни стосунків технологіями, ми маємо не втратити розуміння, що справжня дружба — це моральна подорож, а не сервіс на вимогу. Штучний інтелект може допомогти з технічними завданнями, але не здатен дати те, що надає людині глибокі сенси — підтримку, відданість і дзеркало для зростання.

Замість того, щоб шукати друзів у чатботах, сучасне суспільство має інвестувати у відновлення реальних зв’язків, спільнот і людської взаємності.