Етапи плану «AI Plus»

Автор статті, AI-стратег та радник ООН Марк Міневіч, описує чітку дорожню карту Пекіну:

• До 2027 року — інтеграція ШІ у 70% шести ключових секторів: промисловість, охорона здоров’я, державне управління та інші
• До 2030 року — понад 90% впровадження ШІ в економіці для створення «розумної економіки»
• До 2035 року — перехід до повністю «розумної цивілізації»

Як зазначає Міневіч, це «глибинний перехід від “ШІ як стратегії” до “ШІ як проєктування цивілізації”»

Дані та машинний інтелект перестають бути інструментами — вони стають організаційними принципами продуктивності, управління і навіть соціальної згуртованості.

Шість стовпів «AI Plus»

План побудований на шести взаємопов’язаних напрямах:

• Промисловість — AI-нативні заводи, або автономні «dark manufacturing» лінії, що працюють безперервно з мінімальним втручанням людини.
• Наука — дослідницькі платформи на основі великих моделей, таких як DeepSeek, що навчаються на відкритих національних датасетах для прискорення наукових відкриттів.
• Державне управління — алгоритмічне формування політики та предиктивний моніторинг для розподілу ресурсів і підтримання стабільності.
• Соціальні послуги — AI-асистенти для лікарів, роботи-вчителі для персоналізованої освіти, системи соціального забезпечення на основі даних.
• Споживчий сектор — весь контент і маркетинг формуватимуться через AI-системи на основі даних.
• Міжнародна співпраця — ініціатива «AI+ International Cooperation Initiative» для експорту цієї моделі за кордон, інтегруючи країни, що розвиваються, в китайську AI-екосистему.

Інфраструктурна машина Китаю

Міневіч формулює ключову відмінність підходів: «Америка інновує, тоді як Китай розгортає».

Пекін масово інвестує в обчислювальні потужності, внутрішнє виробництво чипів та інтеграцію ШІ в базову інфраструктуру: національні системи ідентифікації, платіжні системи, дата-інфраструктуру. Мета — повна інтероперабельність усього цифрового сліду кожного громадянина. Державне фінансування забезпечує охоплення від мегаполісів до місцевих органів влади, ферм і заводів.

Три глобальні моделі впровадження ШІ

Автор виділяє три різні підходи до імплементації штучного інтелекту у світі:

• США — «capability-max innovation» (максимум інновацій): фокус на передових моделях
• Китай — «deployment-max mobilization» (максимум розгортання): вбудовування ШІ в кожен економічний і громадянський процес
• Індія — «infrastructure-max pragmatism» (максимум інфраструктурного прагматизму): модернізація державних послуг у масштабі країни

Ключове питання, за словами Міневіча: чи стане ШІ спільною глобальною інфраструктурою, чи новою лінією геополітичного розколу?

Уроки для США

Міневіч попереджає: «Якщо темпи впровадження з боку Пекіна випередять інновації Заходу, майбутнє може бути написане не в коді, а в політичних рішеннях».

Для збереження конкурентоспроможності США мають, на думку автора:

• перейти від мислення «breakthrough-max» до «deployment-max»
• розглядати енергію, дані та AI-таланти як стратегічні національні активи
• прискорити впровадження ШІ в реальних секторах: виробництво, охорона здоров’я, сільське господарство
• модернізувати регуляторний підхід — від фрагментованих правил штатів до чітких федеральних стандартів
• відновити лідерство у глобальному AI-управлінні

Цивілізація, побудована на коді

Міневіч підсумовує: «”AI Plus”— це не просто автоматизація, а проєктування цивілізації».

До 2035 року Китай прагне створити світ, де алгоритмічний інтелект рухає не лише продукти, а й людей, політику та прогрес. Захід досі лідирує у креативності та інноваціях, натомість Китай — у злагодженості та впровадженні.

«Перегони за майбутнє виграє не той, хто створить найрозумніші машини, а той, хто побудує найрозумніші системи та впровадить їх найшвидше», — зазначає Марк Міневіч.

Чому це важливо знати

План «AI Plus» демонструє принципово інший підхід до штучного інтелекту: не як до технології для окремих застосувань, а як до фундаменту для перебудови всього суспільства. Успіх або провал цієї стратегії визначить не лише технологічне лідерство Китаю, а й саму модель того, як держави інтегруватимуть ШІ у життя громадян.