Що відомо про Флорівський цвинтар

Флорівський цвинтар — це старовинне кладовище при Вознесенському Флорівському монастирі, одному з найдавніших жіночих монастирів Києва. У сучасному вигляді цвинтар сформувався у 19-му столітті, коли став престижним місцем поховання для київської інтелігенції, духовенства та благодійників.

Поховання були платними, тож монастир отримував із цього дохід. Станом на 1929 рік на кладовищі було кілька сотень могил на площі близько 2,5 гектара.

У 1917 році тут поховали 16 вояків 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького, які загинули через російських військових.

Як знищували цвинтар

Після Другої світової війни на Замковій горі облаштували радянську радіостанцію («глушилку»), що блокувала трансляції закордонних радіостанцій. Через це цвинтар знищили.

Частину поховань перенесли на Лук’янівське кладовище, але більшість могил зруйнували у 1960–1990-х роках.

Що буде далі

На території кладовища вперше зафіксують понад пів сотні старовинних надгробків як пам’ятки, зазначив заступник генерального директора Київського науково-методичного центру з питань охорони пам’яток ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков.

Після цього питання надання статусу пам’ятки Флорівському цвинтарю розглянуть на консультативній раді з питань охорони культурної спадщини.

Чому це важливо знати

Надання статусу пам’ятки Флорівському цвинтарю на Замковій горі допоможе зберегти понад пів сотні старовинних надгробків від руйнування. Цвинтар має важливе історичне значення як місце поховання київської інтелігенції, духовенства та вояків 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького. Більшість могил було зруйновано за радянських часів, тому збереження того, що залишилося, є пріоритетом для охорони культурної спадщини.