Група археологів, що працює в Томбосі (на території сучасного Судану, неподалік від Єгипту), виявила скелети простолюдинів всередині пірамід, які традиційно вважалися місцями поховання виключно еліти. Це відкриття кидає виклик одному з головних постулатів єгиптології — про монопольне право знаті на монументальні гробниці.
“Пірамідальні гробниці, які колись вважалися прерогативою лише еліти, могли також служити останнім притулком і для висококваліфікованого персоналу, що має нижчий статус”, — зазначено в дослідженні.
Що саме виявили вчені:
📍 Скелети з ознаками важкої фізичної праці, ймовірно — ремісників, будівельників або слуг
📍 Інші скелети — навпаки, належали людям із малорухливим способом життя, ймовірно, чиновникам чи писарям
📍 Керамічні глечики, вази, похоронні конуси — типові елементи поховального ритуалу еліти
📍 Руїни щонайменше п’яти глиняних пірамід, зведених у VII–I тис. до н.е., в тому числі у період правління фараона Сіамуна (21 династія)
Найбільшою загадкою є змішаність поховань: елітні й неелітні особи спочивають в одних і тих самих пірамідах. Це суперечить усталеним уявленням, за якими піраміди призначались лише для фараонів, жерців і знаті.
Нова гіпотеза: слуги в житті — і після смерті
Вчені припускають, що простолюдинів могли ховати поруч із господарями з релігійних чи ритуальних причин — наприклад, щоб ті продовжували обслуговувати своїх покровителів у загробному світі. Така практика могла бути відомою, але не поширеною, і нині отримує підтвердження в археологічному матеріалі.
“Якщо фізично розвинені люди справді мали нижчий соціальний статус, то це суперечить загальноприйнятій думці про те, що тільки еліта удостоювалася похорону в монументальних гробницях”, — зазначають дослідники.
Чому це важливо знати
Це відкриття потенційно переписує історію пірамід як виняткових мавзолеїв еліти. Наявність поховань робітників чи чиновників серед привілейованих осіб змінює уявлення про соціальну структуру Стародавнього Єгипту, ритуали смерті та світогляд.
Томбос — ключ до розуміння того, як фараонська ідеологія співіснувала з практикою колонізації Нубії та формуванням нових поховальних традицій на периферії імперії. Історія пірамід стає багатошаровою, людянішою і складнішою, ніж вважалося раніше.
