У фільмі “Mr Burton”, режисера Марка Еванса, головну увагу приділено не стільки самій постаті Річарда Бертона, скільки тій людині, яка його сформувала. Це вчитель, наставник і духовний провідник Філіп Бертон, якого з проникливою глибиною зіграв Тобі Джонс. Саме його ім’я Річард прийняв у зрілому віці, і саме його вплив, за словами Елізабет Тейлор, зробив з Річарда Бертона того, ким він став.

“Без Філіпа Бертона не було б і Річарда Бертона. Його голос, що гримів, як хвилі Атлантики, так би й залишився у валлійській долині” — Елізабет Тейлор.

Від Понтрідіфена до світової сцени

Фільм починається у воєнному Південному Уельсі, де 17-річний Річард Дженкінс (у виконанні Гаррі Лоті, зірки серіалу Industry) живе в складних умовах: без матері, з батьком-пияком та в оселі сестри і її чоловіка. Роль сестри, Сіс, емоційно й тепло зіграла Еймі-Ффіон Едвардс, а її чоловіка Елфеда — Анейрін Барнард. Життя хлопця змінюється після знайомства з Філіпом Бертоном, який не лише навчає його Шекспіра, але й перевиховує його мову, голос і мислення.

Наставник і учень

Фільм делікатно натякає на можливу неоднозначність стосунків між учителем і підлітком, але не заглиблюється в цю тему. Основна лінія — це історія про глибоке людське і духовне наставництво. Перша сцена, де Річарда карають за бешкетство, змушуючи вивчити пролог до Генріха V, стає переломним моментом: “Це зовсім не було покаранням, я полюбив це”, — каже герой.

Вихід на сцену

Коли Річард грає в аматорській постановці Пігмаліона, режисер грає на символіці: очевидна паралель між Елізою Дулітл і професором Хіггінсом знаходить своє відображення в дуеті Річард — Філіп. Поступово Річард проходить шлях від юнака в кооперативному магазині до студента, а згодом — до сцен Шекспірівського театру у Стратфорді.

Фінальні сцени показують вже відомого Бертона, що перетворюється на свого наставника: залежного від алкоголю, але харизматичного. Він у гніві відвертається від Бертон-старшого, лише для того, щоб врешті повернутись до нього, і цей момент емоційного катарсису справляє сильне враження. Це відлуння сцени з фільму Chariots of Fire, де наставник плаче на самоті після перемоги учня.

Недоліки стрічки

Mr Burton не позбавлений вад. Фільм стає епізодично млявим, а місцями розповідь стрибає у часі без достатнього обґрунтування (наприклад, різке перенесення на 8 років уперед до сцени у Стратфорді). Крім того, кастинг 28-річного Гаррі Лоті на роль 17-річного юнака викликає певний дисонанс. Всі однокласники виглядають ще старшими, ніби у воді Понтрідіфена розчинили еліксир старіння.

Але попри це, стрічка зачіпає, і насамперед завдяки акторській грі Тобі Джонса, який вкотре підтверджує, що є одним із найкращих характерних акторів Британії.

Чому це важливо знати

Фільм Mr Burton не лише біографічна драма, а й емоційна рефлексія про вплив наставника на формування особистості. У час, коли суспільство дедалі частіше ігнорує роль вчителів і менторів, стрічка нагадує: за кожною великою постаттю стоїть хтось, хто повірив у неї раніше за всіх. У випадку Річарда Бертона — це був скромний вчитель із Південного Уельсу. Історії такого людського масштабу варто знати, щоб усвідомлювати цінність освіти, індивідуального підходу й духовної підтримки.