Гітченс б’є на сполох: війна з Росією стала ближчою, ніж будь-коли. Винний — Кір Стармер, «новоспечений мілітарист» із ядерною сліпотою

Британський публіцист Пітер Гітченс у своїй колонці в The Mail on Sunday (29 березня 2025) висуває жорсткі звинувачення проти лідера лейбористів:

«Кір Стармер — божевільний фанатик, який веде нас до ядерної катастрофи. І ось чому Росія насправді виграє таку війну».

Від пацифіста до генерала

У молодості Стармер був затятим пацифістом, противником ядерної зброї та членом лівого крила антивоєнного руху.
Тепер, за словами Гітченса, він став «новонародженим мілітаристом», який:

• хоче відправити британські війська до України — пряме порушення червоної лінії Росії;
• відкрито лекціонує Путіна про моральність;
• ігнорує Ердогана, який кидає в тюрми політичних опонентів, включно з «братами-соціалістами» Стармера.

«Москва ніколи не потерпить відкритої присутності військ НАТО в Україні — так само як США не дозволили би китайським військовим бути в Мексиці», — попереджає він.

Ядерна війна: не вогонь, а темрява

Гітченс заперечує кіношний образ ядерної війни як пекельного вогню і знищення. Він пише:

«Є інший, набагато реальніший сценарій — ЕМІ-удар (електромагнітний імпульс)».

Як це працює:

• Ядерний заряд детонується високо над територією противника.
• Смертельної хвилі немає. Але електроніка й електрика гинуть миттєво.
• Країна повертається у ХІХ століття:
  • Не працює транспорт.
  • Зникає інтернет і зв’язок.
  • Банкрутство систем охорони здоров’я.
  • Вимикаються водопостачання, лікарні, управління.

«Росія готувалася до цього десятиліттями. Я бачив величезний парк паровозів біля Москви — збережених спеціально для після-ЕМІ-світу».

Британія ж, попереджає він, вразлива і незахищена. Жоден політик не говорить про цю загрозу вголос.

Туреччина, НАТО і подвійні стандарти

Гітченс обурюється, що Кір Стармер не висловлює жодної критики на адресу Туреччини, попри:

• окупацію Північного Кіпру;
• політичні репресії проти опозиції;
• присутність у НАТО, що робить її “нашою” союзницею.

«Універсальні совісті, які засуджують усі злочини, незалежно від того, хто їх чинить, — більше не продаються в магазинах».

Чи залишилися дорослі в кімнаті?

«Чи розуміють наші політики, чим вони граються? Чи знають вони, які “іграшки” тримають у руках?»

Гітченс різко критикує ідею відправлення британських солдатів в Україну:

• Це миттєво спровокує Росію на удар.
• Британія не готова до наслідків — ні мілітарно, ні інфраструктурно.
• Громадськість не обговорює ризик ядерної війни, а політики відмовчуються.

Сатира і критика повсякдення

У притаманному стилі Гітченс додає саркастичні розділи:

Про Євросеріал «Hidden Assets»

• Дія — в Ірландії та Бельгії.
• Поліція ЄС намагається копіювати голлівудські спецоперації.
• Але «перестрілки невдалі», «поганці втікають», «машини не їдуть».

«Є щось безнадійно не-маскулінне в цьому Європейському Союзі», — насміхається він.

Про «інтелектуальний тест» — переведення годинника

• Називає це «національним знущанням».
• Критикує як «фальшивий ритуал покори владі», бо:
  • формально нас змушують починати працювати на годину раніше;
  • а ми ще й вдаємо, що це розумно.

Чому це важливо знати

Колонка Гітченса — не лише емоційна критика Кіра Стармера, а й тривожний сигнал про втрату контролю над ядерною ескалацією. Він формулює позицію частини британського істеблішменту:

«Ми не маємо підстав вмирати за Україну, тим більше через дурість власних політиків».

Водночас, його текст викриває глибинну кризу довіри до НАТО, подвійні стандарти в міжнародній політиці та вразливість Заходу перед реальною, а не гіпотетичною ядерною зброєю XXI століття — ЕМІ.

Для України — це важливе нагадування: не всі союзники бачать наш фронт як свій, і переконання світової спільноти в справедливості боротьби — процес постійний, а не гарантований.