Новий підхід до лікування діабету: не ліки, а мікробіом
Дослідження, опубліковане в Nature Microbiology в січні 2025 року, демонструє, що ключем може стати кишкова бактерія Bacteroides vulgatus та її метаболіти (metabolites), пише Live Science.
Як працює гормон GLP-1 і чому він важливий
Глюкагоноподібний пептид-1 (glucagon-like peptide-1, GLP-1) — це гормон, що природно виробляється організмом у відповідь на споживання їжі. Він:
- знижує рівень цукру в крові,
- сприяє відчуттю ситості,
- уповільнює спорожнення шлунка.
Його функцію імітує активна речовина семаглутид (semaglutide), що входить до складу препарату Ozempic. Люди з діабетом 2 типу мають знижене вироблення GLP-1, тож препарати-агоністи цього гормону (GLP-1 agonists) компенсують цю функцію.
Що виявило дослідження: роль Bacteroides vulgatus і FGF21
Автори роботи з’ясували, що збільшення чисельності бактерії Bacteroides vulgatus у кишківнику мишей стимулює секрецію GLP-1, а разом із ним — гормону FGF21 (fibroblast growth factor 21), що пов’язаний із контролем потягу до солодкого.
Механізм такий:
- Якщо миші не мають білка Ffar4 (free fatty acid receptor 4) у кишківнику, колонії B. vulgatus скорочуються.
- Це веде до зменшення рівня гормону FGF21.
- Відповідно, у тварин зростає потяг до солодощів.
«Наша здатність прагнути певних харчових продуктів формується через сигнали з боку кишківника», — пояснюють автори.
«Але які саме гени, мікроби й метаболіти це контролюють — залишається маловивченим» (a key organ in transmitting dietary preferences).
Дані про людей: генетика і потяг до цукру
У рамках дослідження було проаналізовано зразки крові 60 пацієнтів з діабетом 2 типу та 24 здорових людей. Виявилося:
- У носіїв мутацій у гені Ffar4 рівень FGF21 нижчий.
- Ці учасники демонстрували підвищену схильність до споживання солодкого.
- Це може бути значущим чинником розвитку діабету.
Окремі попередні дослідження вказували, що носії варіантів гена FGF21 на 20% частіше виявляють потяг до солодкої їжі.
Пробіотики майбутнього: метаболіт замість інʼєкції?
У фінальному етапі досліду мишам вводили метаболіт бактерії B. vulgatus, що призвело до:
- підвищення рівня GLP-1,
- активації секреції FGF21,
- кращого контролю глюкози в крові,
- зменшення потягу до цукру.
Цей ефект схожий на дію препаратів-агоністів GLP-1, але досягається через стимулювання природних процесів, а не за рахунок медикаментозної терапії.
Чи працює це в людей?
На сьогодні ці дані підтверджені лише в моделях на тваринах, тож клінічне підтвердження ще попереду.
Втім, автори зазначають: «Наше дослідження пропонує потенційно безпечну та природну стратегію профілактики діабету».
Це також відкриває перспективи розробки нових пробіотичних засобів, які впливають на гормональні шляхи GLP-1 / FGF21 через мікробіом.
Чому це важливо знати
Мікробіом — один із найбільш перспективних напрямків сучасної медицини. Виявлення природних способів стимуляції гормонів GLP-1 і FGF21 дозволяє:
- знизити залежність від дорогих препаратів (як-от Ozempic),
- уникнути побічних ефектів медикаментів,
- запропонувати доступне рішення для мільйонів пацієнтів з діабетом та метаболічним синдромом.
Розробка пробіотичних терапій, які діють як гормональні модулятори, може стати новим етапом у лікуванні хронічних захворювань без хімічного втручання.
