У Києві знову загострюється внутрішньополітична боротьба. Після трьох років майже повного затишшя, викликаного повномасштабним вторгненням Росії, політична динаміка в Україні повертається — на фоні переговорів між адміністрацією Дональда Трампа та Кремлем, пише The New York Times.
Пропозиція Порошенка: уряд національної єдності
Колишній президент України Петро Порошенко, який очолює опозиційну партію, запропонував створити уряд національної єдності як шлях до припинення війни та стабілізації політичної ситуації. У розмові з журналістом NYT він наголосив:
«У нас немає іншого варіанту, окрім як сформувати коаліційний уряд національної єдності… Ми маємо продемонструвати єдність у парламенті та країні. Результатом цього рішення має стати зупинка війни».
Порошенко знову озвучив ідею єдності після лютневої зустрічі Володимира Зеленського з президентом Трампом, яка, за повідомленнями, була напруженою. Тим більше, що деякі республіканські сенатори вже відкрито закликають Зеленського піти з посади.
Офіс Зеленського опирається коаліції з опозицією
Чинний президент України не виявляє готовності включати опозиційних діячів до складу уряду. Навпаки — за останні місяці посилився тиск на політичних опонентів: відбулися заморожування банківських рахунків Порошенка без висунення звинувачень, а мер Києва Віталій Кличко звинуватив Зеленського в узурпації повноважень під прикриттям воєнного стану.
На думку Порошенка, участь опозиції в уряді могла б знизити напругу та дати поштовх мирному процесу — особливо з огляду на те, що Трамп називав Зеленського «диктатором без виборів», повторюючи риторику Володимира Путіна, який відмовився укладати мир із нинішнім президентом України.
Хоча Порошенко не погоджується з таким визначенням Зеленського, він застерігає:
«Якщо мене заарештують, тоді я скажу: Україна йде до диктатури».
Мирні переговори: за лаштунками
Як повідомляється, спецпредставник адміністрації Трампа Стів Віткофф 11 квітня вирушив до Санкт-Петербурга на зустріч із Путіним. Поки Зеленський веде дипломатію напряму, Порошенко намагається впливати на процес через посередників:
«Трамп може ставити несподівані, навіть зухвалі запитання», — зауважив Порошенко. І навів приклад розмови з Трампом у його першу каденцію, коли той спитав: «Крим — це Росія?».
Порошенко відповів, що Крим — це Україна. Тоді, за його словами, Трамп зізнався, що чув протилежну думку від російського знайомого. Зрештою, адміністрація Трампа все ж офіційно підтримала суверенітет України в декларації щодо Криму.
Повернення до виборів?
Поточна каденція Зеленського завершилася у 2024 році, але її було автоматично продовжено через воєнний стан. Вибори наразі заборонені законом і технічно неможливі, поки триває війна. Проте українська влада у березні запропонувала Росії безумовне місячне припинення вогню, яке залишилося без відповіді.
Політичне протистояння вже почало формувати нові альянси. Аналітики припускають, що Порошенко шукає союзу з генералом Валерієм Залужним, який зараз очолює посольство України у Великій Британії та залишається вкрай популярним у суспільстві. У інтерв’ю Порошенко підтвердив, що зустрічався з Залужним у Лондоні, але подробиць не розкрив.
Політична карта України: захід — за Порошенка, центр — за Зеленського
Порошенко, який був президентом у 2014–2019 роках, традиційно спирається на підтримку націоналістичних кіл на заході країни. Зеленський же у 2019 році здобув перемогу завдяки підтримці не лише центру, а й російськомовних регіонів сходу та півдня.
Наразі опитування показують, що Порошенко стабільно тримається на третьому місці, після Зеленського та Валерія Залужного. Тому урядова коаліція або партнерство із Залужним могли б відкрити йому шлях до впливу.
Чому це важливо знати
На фоні активних мирних ініціатив, внутрішня ситуація в Україні стає все менш стабільною. Спецоперація Трампа з налагодження переговорів з Путіним відбувається на тлі внутрішнього політичного загострення: звинувачення в узурпації влади, замороження рахунків опозиції, відкриті заклики до зміни президента. Якщо опозиція буде вилучена з політичного процесу, легітимність будь-яких домовленостей може опинитися під сумнівом. З іншого боку, участь таких фігур, як Порошенко і Залужний, у формуванні нової політичної архітектури може стати інструментом стабілізації.
