Новим главою Католицької церкви обрано колишнього кардинала Роберта Прево (Robert Prevost) — він перший в історії папа зі США, народжений у Чикаго. Білий дим над Сікстинською капелою з’явився вже на другий день конклаву, а понтифік, обравши ім’я Лев XIV, з’явився перед вірянами на площі Святого Петра.
Представник Ватикану підтвердив: ім’я Лев — це посилання на папу Лева XIII (понтифікат 1878–1903), який започаткував сучасне соціальне вчення церкви, зокрема у своїй відомій енцикліці Rerum Novarum (1891), що стосувалась прав робітників і викликів капіталізму індустріальної епохи.
Подвійне значення папського імені
Водночас, за словами історика Гонсало Веласко Беренгера (Gonzalo Velasco Berenguer) з університету Бристоля, ім’я «Лев» також може відсилати до брата Лева (Brother Leo) — одного з найближчих супутників святого Франциска Ассізького (St Francis of Assisi). Таким чином, новий папа передає сигнал про намір продовжити курс свого попередника Франциска.
«Я вважаю, що однією з найцікавіших речей щодо обрання нового папи є його вибір імені, — зазначає Беренгер. — На перший погляд, це може здаватися не найоригінальнішим вибором, але це може бути символом від нового папи для продовження справи Франциска».
Інституціоналізація реформ Франциска
Професор Брендон Галлахер (Brandon Gallaher) з Університету Ексетера (University of Exeter) описує Лева XIV як «понтифіка в дусі Франциска», з наміром інституціоналізувати його реформаторську спадщину. Зокрема, новий папа поділяє прагнення «поставити периферії в центр» і приділяти увагу мігрантам та маргіналізованим спільнотам.
«Новий папа Лев XIV є кандидатом, який забезпечує неперервність для інституціоналізації спадщини Франциска з точки зору поєднання її з традицією католицького соціального вчення», — заявив Галлахер.
«Він буде понтифіком, подібним до Франциска, але без його інтенсивної харизми, з кращою здатністю об’єднувати католицькі фракції та приділяти більшу увагу канонічним деталям своїх рішень і, ймовірно, більшою дисципліною в плані публічних заяв, — каже Галлахер. — Вибір папи Лева XIV показує, що революція церковного життя папи Франциска тепер буде інституціоналізована».
Досвід у Латинській Америці та політичні погляди
Цей висновок підкріплює і місіонерський досвід нового понтифіка. Роберт Прево десятиліттями працював у Перу, що, на думку благодійної організації CAFOD (Catholic Agency for Overseas Development), означає, що він може привнести у свій понтифікат «життєво важливу перспективу Глобального Півдня» — «виносячи голоси з маргінесу на передній план».
Уявлення про його погляди дають і виявлені публікації в соціальних мережах. Як з’ясувалося, ще у лютому цього року він критикував віцепрезидента США Джей Ді Венса за «хибні тлумачення деяких аспектів християнського вчення», поширюючи критичну статтю-коментар. Також раніше він виступав із критикою адміністрації Дональда Трампа, що може вплинути на відносини між Ватиканом і США під час президентського терміну Трампа.
Міжнародна реакція на обрання нового папи Римського
Обрання папи Лева XIV вітали і в США, і в Британії. Президент Дональд Трамп назвав подію «великою честю та захопливим часом для США», а британський прем’єр-міністр Кір Стармер охарактеризував обрання як «глибоко важливий момент радості для католиків у Сполученому Королівстві та в усьому світі» .
У цьогорічному конклаві брали участь 133 кардинали з 70 країн, із них 108 призначені особисто Франциском. До голосування були допущені тільки ті, кому ще не виповнилося 80 років. Британію представляли кардинали Вінсент Ніколс (Vincent Nichols), Тімоті Редкліфф (Timothy Radcliffe) і Артур Рош (Arthur Roche), Ірландію — Кевін Фаррел (Kevin Farrell), який останні роки служив у Римі.
У своїх перших словах на посаді новий понтифік звернувся до натовпу вірян словами: «Мир вам».
Чому це важливо знати
Обрання папи Лева XIV свідчить про глибоку спадкоємність у Католицькій церкві. Замість повернення до консервативної моделі, кардинали обрали курс на інституціоналізацію реформ Франциска, зокрема посилення соціального вчення, акцент на глобальну справедливість і увагу до периферій. Ім’я нового понтифіка — потужний символ: воно одночасно вшановує спадок Лева XIII, це критика «дикого капіталізму», та звернення до духовної спадщини святого Франциска. Для вірян по всьому світу — це сигнал стабільності й оновлення. Для політичних лідерів — нагадування про моральний авторитет церкви в епоху кризи довіри.
Таємний конклав тривав лише близько 24 годин, обравши нового лідера, що свідчить про досить швидкий консенсус серед кардиналів щодо напрямку розвитку церкви.
